08.10.2015
Справа № 494/1250/15-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2015 року м.Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Римаря І.А.,
за участю секретаря - Козубенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Березівка Одеської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Одесі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ
02.09.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1в якому просив стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Одесізаборгованість в сумі 997 грн. 87 коп. та судові витрати.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, відповідно до укладеного договору №0142020226БН/2014-03 від 12.03.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит з лімітом не більше 2000 грн. для проведення операцій із застосуванням картки. Фактичне надання банком кредиту боржнику підтверджується банківською поточною випискою за контрактом від 26.08.2015 року. У разі звільнення позичальника з роботи в організації (санаторій «Одеса» ВМУ СБУ, в якій позичальник є працівником на умовах трудового договору, та яка щомісячно зараховує на картковий рахунок кошти у якості заробітної плати позичальника), протягом 3 робочих днів з дати звільнення, позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом. Відповідач звільнилась з роботи в санаторії «Одеса» ВМУ СБУ, але в обумовлений строк заборгованість на користь АТ «Укрексімбанк» не повернула. Банк направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості, однак вона залишена без задоволення. Станом на 26 серпня 2015 року заборгованість відповідача перед банком складає 997 грн.87 коп. залишок простроченої заборгованості за основним боргом - 825 грн.36 коп. залишок заборгованості за відсотками - 77 грн.15 коп.; пеня - 95 грн.36 коп. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним при поданні заяви до суду судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
В судові засідання 23.09.2015 року та 08.10.2015 року представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи. Разом з цим, 02 вересня 2015 року подав до суду заяву (а.с. 30) в якій повністю підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, розглядати справу за його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судові засідання 23.09.2015 року та 08.10.2015 року не з'явився. Згідно довідки Березівського РС ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.39) ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Судом направлялись на вищезазначену адресу повістки про виклик до суду, однак конверти повернулися із відміткою: за зазначеною адресою не проживає (а.с.36,43). Відповідно до частини п'ятої статті 74 Цивільно-процесуального кодексу України від 18.03.2004 зі змінами та доповненнями (далі - ЦПК України), то в даному випадку відповідач повідомлений належним чином про час, день та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, - у разі якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, про що не заперечував представник позивача.
Врахувавши думку представника позивача, викладену ним в його письмовій заяві, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України): «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку в рамках зарплатного проекту №0142020226БН/2014-03 від 12.03.2014 (а.с.6-9), як працівнику санаторія «Одеса ВМУ СБУ. Кредит був наданий для оплати будь-яких проведених відповідачем операцій за картковим рахунком у разі недостатності власних коштів на картковий рахунок для оплати відповідних операції. За користування кредитом відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати банку проценти, нараховані за фіксованою процентною ставкою у розмірі 40% річних
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Також встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення позивачу належних до сплати коштів у передбачений кредитним договором термін не виконала.
Станом на 26 серпня 2015 року у неї виникла заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка в рамках зарплатного проекту в розмірі 997,87 грн, зокрема: 825,36 грн. - прострочена сума основного кредиту, 77,15 грн. - залишок заборгованості за відсотками; 95,36 грн. - пеня, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.15).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
24 червня 2014 року Банком було направлено відповідачу ОСОБА_1 лист №063-1303/1952 про погашення боргу у повному обсязі. Рекомендований лист відповідач не отримав, на конверті міститься поштова відмітка: за зазначеною адресою не мешкає. (а.с.16-17).
Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що з відповідача необхідно стягнути в користь позивача заборгованість в сумі 997,87 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат у розмірі 243 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 11, 169, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Одесі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2., Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Березівським РВ ГУМВС України в Одеській області 11 липня 2002 року) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Одесі(65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 8, п/р№37397016390000 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одесі, код ЄДРПОУ 09805053) заборгованість в сумі 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 87 коп. та судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.А. Римар
Судове рішення № 52287510, Березівський районний суд Одеської області було прийнято 08.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 494/1250/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: