Ухвала суду № 52285680, 26.11.2010, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 11а-767/2010 Головуючий у І інстанції: Грищук В.О.

Категорія ст.307 ч.2 КК України Доповідач: Макойда З.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Леона О.І.

суддів - Макойди З.М., Брух Б.І.

з участю прокурора - Войценко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора м. Львова молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2010 року, -

встановила :

Цим вироком :

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, проживає : ІНФОРМАЦІЯ_4 кв. 56,57,58, раніше не судимий, -

Засуджений за ст. 307 ч.2 КК України на 5 ( пять ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття основного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Міру запобіжного заходу засудженому підписку про невиїзд залишено без змін.

Зобовязано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі знищено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМУС України у Львівській області / ГУДК у Львівській області, ЄДРПО 25575150, р/р 31259272210042, МФО 825014/ - 488,28 грн. судових витрат по справі.

За вироком суду від 02 липня 2010 року ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 11 квітня 2010 року, близько 15.30 год. на вул. Люблінській, 154 у м. Львові у невстановленої слідством особи, справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно придбав маріхуану вагою в перерахунку на суху речовину 5,59 грам, що являється наркотичним засобом, перевіз по місцю проживання, де зберігав з метою збуту.

Так, 12.04.2010 року близько 13.00 год. перебуваючи у себе по місцю проживання, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 збув ОСОБА_3 паперовий згорток заповнений раніше придбаною ним подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка містить тетрагідроканнабінол і є канабісом маріхуаною, вагою , що в перерахунку на суху речовину становить 0,26 грам, що являється наркотичним засобом.

Далі, 14.04.2010 року перебуваючи поблизу ресторану « Шекспір » по вул. Люблінській, 144 у м. Львові, ОСОБА_2 повторно маючи умисел на збут наркотичних засобів ОСОБА_3, був затриманий працівниками міліції та доставлений в Галицький РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, де у правій кишені його штанів було виявлено паперовий згорток заповнений раніше придбаною ним подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка містить тетрагідроканнабінол і є канабісом маріхуаною, вагою в перерахунку на суху речовину 5,33 грам, що являється наркотичним засобом.

На вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2010 року заступник прокурора м. Львова ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій зазначає, що суд при винесенні вироку, прийшов до правильного переконання про винуватість ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України, обрав вид покарання у вигляді позбавлення волі, однак безпідставно застосував ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання встановивши 3 роки іспитового терміну, а тому вказаний вирок в частині звільнення від покарання вважає несправедливим внаслідок мякості та невідповідності тяжкості злочину та особі засудженого.

Вказує, що судом в повній мірі не враховано характер та ступінь небезпеки злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, що є тяжким, санкція якого передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02.07.2010 року відносно ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України скасувати у звязку із мякістю призначеного покарання.

Постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, взявши його під варту в залі апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляції, провівши судове слідство в обсязі встановленому попереднім розглядом, обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність її задоволення з таких підстав.

Так, матеріалами справи, зібраними доказами, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочині, при вказаних у вироку обставинах повністю доведена, його дії кваліфіковано за ст. 307 ч.2 КК України, оскільки він повторно, незаконно, придбав, перевозив, зберігав наркотичні засоби з метою збуту та незаконно збував наркотичні засоби.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, зіслався на обставини що помякшують покарання, а саме : ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який визнав вину, розкаюється у вчиненому, його характеристику, те, що раніше не судимий та прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого, без ізоляції від суспільства.

Обтяжуючими ознаками покарання є те, що засуджений ОСОБА_2 вчинив злочин повторно, крім цього вчинив збут наркотичних засобів та з метою збуту.

Звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням суд зазначив, що останній визнав вину, розкаюється, його характеристику, що раніше не судимий.

Разом з тим, застосовуючи ст. 75 КК України суд в достатній мірі не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Наведене дає апеляційному суду підстави для часткового задоволення апеляції державного обвинувача та скасування вироку в частині звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

За таких обставин апеляційний суд дійшов до висновку, що вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі зазначених статей підлягає скасуванню у звязку з тим, що призначаючи покарання ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України, місцевий суд не в достатній мірі врахував ступінь тяжкості злочину, це покарання є явно несправедливим внаслідок мякості, тому вирок в цій частині слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляцію державного обвинувача заступника прокурора м. Львова ОСОБА_1 задоволити частково, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2010 рокустосовно ОСОБА_2 скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд, в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий :

Судді :