Рішення № 5228550, 06.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2009 р.Справа № 19/13-09-587 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон", м.Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка

про стягнення 15867,45 грн.

Суддя Петренко Н. Д.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про дату час та місце засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 517747 від 10.03.2009 (а.с. 88). Надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами (вх. № 10255 від 27.04.2009, а.с. 128)

від відповідача: ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 15867,45 грн. заборгованості за договором поставки товару № 0280/06 від 26 травня 2006 року, з яких 12451,99 грн. основного боргу, 343,87 грн. пені, 1245,19 грн. штрафу, 42,98 грн. трьох процентів річних, 261,49 грн. інфляційних нарахувань, 171,93 грн. процентів за користування чужими коштами, 1350,00 грн. витрат, понесених позивачем у звязку із захистом свого порушеного права.

Під час розгляду справи відповідач частками погашав суму основного боргу, про що від позивача надходили клопотання про зменшення позовних вимог.

У звязку зі сплатою 25 лютого 2009 року основного боргу у сумі 12451,99 грн. до канцелярії суду надано клопотання про зменшення позовних вимог у цій сумі (вх. № 4971 від 02 березня 2009 року, а.с. 82).

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, однак був присутнім у всіх судових засіданнях та усно заперечував проти задоволення позову, вважаючи зобовязання виконаними а вимоги необґрунтованими. В судовому засіданні від 06 травня 2009 року надав квитанцію № 9 від 08 квітня 2009 року про зарахування на поточний рахунок позивача 304,91 грн., якими з його слів сплачені інфляційні втрати та три відсотки річних.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України у межах строків, визначених ст. 69 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26 травня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (постачальник, ТОВ „Аптека Біокон”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, ФОП ОСОБА_1.) укладено договір поставки товару № 0280/06, згідно умов п.п. 1.1., 2.1., 3.1. якого, постачальник зобовязався за замовленнями покупця поставити та передати у власність покупцю товар за цінами, в асортименті та у кількості, обсяг якого остаточно погоджувався сторонами й визначений у видаткових накладних на кожну поставку, що являється невід'ємною частиною зазначеного договору, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар у визначений видатковою накладною строки, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і в будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами взаємних зобовязань і проведення взаємних розрахунків. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 5.1., 5.2. договору).

На виконання умов договору постачальник поставляв покупцю товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними, а саме:

-№ 2578528 від 25 листопада 2008 року на суму 7886,94 грн. з узгодженим терміном оплати до 16 грудня 2008 року,

-№ 2578560 від 25 листопада 2008 року на суму 140,76 грн. з узгодженим терміном оплати до 16 грудня 2008 року,

-№ 257861 від 25 листопада 2008 року на суму 6497,41 грн. з узгодженим терміном оплати до 16 грудня 2008 року.

Отже у матеріалах справи наявні відомості про отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від ТОВ „Аптека Біокон” товару на загальну суму 14525,11 грн.

У матеріалах справи є відомості про часткову оплату ФОП ОСОБА_1 товару, отриманого згідно вищезазначених видаткових накладних станом на 27 січня 2009 року у сумі 2073,12 грн.

Зауважень зі сторони фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стосовно якості та кількості поставленого товару заявлено не було, тому свої зобов'язання по виконанню спірного договору продавцем виконані в повному обсязі. Однак покупець в обумовлений договором строк не розрахувався за поставлений товар.

З урахуванням перерахованих коштів основна заборгованість відповідача перед позивачем на день складання позовної заяви (05 лютого 2009 року, дата надходження до суду 09 лютого 2009 року, вх. № 827) залишилась у розмірі 12451,99 грн. (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна грн. 99 копійок). ТОВ „Аптека Біокон” звернулось до суду з вимогою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 решти боргу у сумі 12451,99 грн. основного боргу, 343,87 грн. пені, 1245,19 грн. штрафу, 42,98 грн. трьох процентів річних, 261,49 грн. інфляційних нарахувань, 171,93 грн. процентів за користування чужими коштами, 1350,00 грн. витрат, понесених позивачем у звязку із захистом свого порушеного права, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 8, 16, 22, 536, 548, 549, 614, 623, 625, 627, 628, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 224, 231 ГК України.

Під час розгляду справи до канцелярії суду (вх. № 4971 від 02 березня 2009 року, а.с. 82) представником позивача було надано клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та надано до матеріалів справи банківські виписки, що підтверджують сплату ФОП ОСОБА_1 основного боргу у сумі 12451,99 грн., що є підставою для припинення проводження у справі в частині стягнення основного боргу згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору.

Решта позовних вимог залишилась без змін. Позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 3415,46 грн., а саме: 343,87 грн. пені, 1245,19 грн. штрафу, 42,98 грн. трьох процентів річних, 261,49 грн. інфляційних втрат, 171,93 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1350,00 грн. витрат, повязаних у звязку з захистом та відновленням свого порушеного права.

У судовому засіданні, яке відбулося 06 травня 2009 року ФОП ОСОБА_1 надала до суду квитанцію № 9 від 08 квітня 2009 року про зарахування на поточний рахунок позивача 304,91 грн., що є сплатою інфляційних втрат та трьох процентів річних (261,49 грн. + 42,98 грн. = 304,47 грн.). Оскільки у призначенні платежу даної квитанції вказано „штраф згідно договору № 0280-06, платник ФОП ОСОБА_1 від 08 квітня 2009 року” та вказаним підтверджується здійснення заявленої до стягнення суми, ця обставина свідчить про відсутність предмету спору та є підставою для припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Положеннями пункту 7.3. спірного договору встановлено, що при простроченні оплати товару покупець зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Період, за який нараховується пеня визначений позивачем з 16 грудня 2008 року по 27 січня 2009 року, що становить 42 дні прострочки й складає суму 343,87 грн.

Також згідно п.7.2. спірного договору у випадку просточення платежу покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 відсотків від суми несплаченого в строк товару, що становить 1245,19 грн.

Керуючись ст. 536 ЦК України, ч. 3 ст.692 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування, що станом на 27 січня 2009р. згідно розрахунку, наданим ТОВ „Аптека Біокон” становить 171,93 грн.

Посилаючись на пункт 7.1. спірного договору, яким сторонами обумовлено, що у разі порушення умов зазначеного договору винна сторона відшкодовує завдані збитки у відповідності до чинного законодавства та усі витрати, пов'язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь-якого порушеного права, а також керуючись ст.ст. 6, 627, 628, 629 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 1350,00 грн. витрат, понесених позивачем у звязку із захистом свого порушеного права. До матеріалів справи долучені укладені між позивачем (замовником) та приватним підприємством „Юридична фірма „Евіденс” (виконавцем) договори про надання юридичних послуг № 7/1-1 від 02 січня 2009 року та № 7/1-2 від 12 січня 2009 року, згідно умов яких замовник доручив, а виконавець взяв на себе обовязок виконати роботи по поверненню заборгованості та відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобовязань ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1). В обґрунтування своїх вимог позивачем надані копії платіжних доручень № 2 від 09 січня 2009 року та № 30 від 13 січня 2009 року про сплату виконавцю по 675,00 грн., а всього на суму 1350,00 грн. оплати за послуги по юридичному обслуговуванню згідно рахунків № 125 від 02 січня 2009 року та № СФ-00126 від 12 січня 2009 року відповідно.

Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 343,87 грн. та штрафу у розмірі 1245,19 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Умовами спірного договору не визначену таку міру відповідальності як сплата процентів за користування чужими грошовими коштами, однак частиною 3 ст. 692 ЦК України передбачено право продавця вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення оплати товару. Позивач посилається на порушення відповідачем умов щодо своєчасної оплати товару та застосовує ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції згідно якої за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інших розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що користування чужими грошовими коштами має місце у разі прострочення виконання грошового зобовязання. Протягом визначеного часу його невиконання у боржника створюється залишок активів у розмірі невиконаного зобовязання. Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення 171,93 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заявляючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1350,00 грн. витрат, пов'язаних з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь-якого порушеного права, позивач посилається на п. 7.1. спірного договору та статті Цивільного кодексу України, якими встановлені загальні положення про договір. Крім того, у позовній заяві є посилання на ст. 224 ГК України щодо відшкодування збитків.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21 січня 2009 року № 01-08/34 „Про внесення змін до пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18 березня 2008 року № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” повідомлено, що „якщо витрати, понесені стороною у звязку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно статті 49 ГПК України і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків”.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1350,00 грн. витрат на юридичні послуги у заявленому виді відшкодуванню не підлягають й відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Судові витрати покладаються пропорційно задоволених позовних вимог покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12451,99 грн., інфляційних втрат у сумі 261,49 грн. та трьої процентів річних у сумі 42,98 грн. припинити.

2. Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (68733, АДРЕСА_2; факт.адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АППБ “Аваль”, м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА БІОКОН" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, р/р 260040234800 в АБ “Брокбізнесбанк” м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 30263519)

-343 (триста сорок три) грн. 87 коп. пені,

-1245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн. 19 коп. штрафу,

-171 (сто сімдесят одна) 93 коп. процентів за користування чужими коштами,

-90 (девяносто) грн. 56 коп. державного мита,

-66 (шістдесят шість) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 19 травня 2009 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Петренко Н.Д.