Рішення № 5228466, 07.04.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2009 р.Справа № 7/459

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Мацьківці Хмельницького району

до Комерційно-виробничого підприємства „Виробничник”, м. Шепетівка

про стягнення 1369,76 грн.

Суддя Крамар С.І.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 довіреність № 2 від 18.03.2009р.

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1369,76 грн. заборгованості, з яких 1313,30 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 37,64 грн. - 3% річних, 18,82 грн. - пені згідно договору від 15.02.2006р.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання договору позивач передав відповідачу згідно накладних товар на загальну суму 1000,03 грн. Однак, відповідач плати за отриманий товар не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду письмовий відзив на позов в якому зазначає, що позов визнає на суму 1000,03 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно видаткових накладних № Р-05648 від 03.09.2007р., № Р-05652 від 03.09.2007р., № 6018 від 17.09.2007р., № 6019 від 17.09.2007р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1010,90 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за 01.01.2007р. 30.11.2008р. складеного та підписаного сторонами 08.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 1000,03 грн.

02.02.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію на суму 1000,03 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір який укладений між сторонами 15.02.2006р. за умовами якого продавець зобов`язується передати покупцю товари в асортименті, згідно замовлення.

Згідно п. 6.1 даного договору: „Договір діє з часу його підпису і до 31.12.2006р.”

Позивач нарахував відповідачу згідно п. 4.3 вищезазначеного договору пеню в розмірі 1,5% за кожний день прострочення оплати в сумі 18,82 грн., згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 313.27 грн. індексу інфляції та 37,64 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заборгованість відповідача за отриманий товар від позивача у сумі 1000,03 грн., інфляційні нарахування у сумі 313,27 грн. та 3% річних у сумі 37,64 грн. підтверджені належними у справі доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на договір від 15.02.2006р., оскільки на час передачі товару відповідачу згідно видаткових накладних № Р-05648 від 03.09.2007р., № Р-05652 від 03.09.2007р., № 6018 від 17.09.2007р., № 6019 від 17.09.2007р., даний договір, припинив свою дію. Отже, нарахування пені згідно даного договору також є безпідставним. Тому в цій частині в позові необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Мацьківці Хмельницького району до Комерційно-виробничого підприємства „Виробничник”, м. Шепетівка про стягнення 1369,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комерційно-виробничого підприємства „Виробничник”, (м. Шепетівка, вул. Войкова, 14, код 22780398) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1000,03 грн. (одна тисяча грн. 03 коп.) боргу, 313,27 грн. (триста тринадцять грн. 27 коп.) індексу інфляції, 37,64 грн. (тридцять сім грн. 64 коп.) 3% річних, 100,60 грн. (сто грн. 60 коп.) витрат по оплаті державного мита та 116,38 грн. (сто шістнадцять грн. 38 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяС.І. Крамар.