Рішення № 522836, 29.03.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "29" березня 2007 р. по справі № 8/9-38

За позовом Приватного підприємства „Ламель – Плюс”, м. Львів

До відповідача Державного підприємства „Ківерцівське лісове господарство”, м. Ківерці

Про стягнення 26 284 грн. 42 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Дуда П.В., довір. від 23.03.2007р.

Від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - приватне підприємство „Ламель – Плюс” просить

стягнути з відповідача - державного підприємства „Ківерцівське лісове господарство” 26 284 грн. 42 коп., в тому числі : 20 500 грн. 00 коп. основного боргу, 2 450 грн. 00 коп. штрафу, 1 646 грн. 57 коп. збитків від інфляції, 1 687 грн. 85 коп. пені та судові витрати по справі : 262 грн. 85 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач пояснення по суті позовних вимог не подав, в судове засідання не з’явився, подавши суду клопотання від 27.03.2007 року № 159 про відкладення слухання справи у зв’язку з відсутністю юрисконсульта, який перебуває у відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні та клопотанні від 29.03.2007 року № 7 проти клопотання відповідача заперечував, оскільки останній свідомо затягує час вирішення спору. Крім того, відповідач у листі від 09.02.2007р. № 81 суму основного боргу визнав.

Клопотання відповідача відхилене судом, оскільки:

- явка представників сторін, в тому числі і відповідача обов’язковою не визнавалась;

- провадження у справі порушено 23.02.2007 року і у відповідача було достатньо часу для подання пояснень по суті позовних вимог та доказів в їх обґрунтування.

Відповідач не зазначив і не обґрунтував доказами період перебування юрисконсульта у відпустці, і при наявності заперечень позовних вимог мав можливість надіслання письмових пояснень і видачі довіреності представнику, яким може бути люба уповноважена особа.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в межах наданих йому повноважень згідно довіреності від 23.03.2007 року подав клопотання від 29.03.2007 року №7 про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2 450 грн. 00 коп. штрафу. В решті вимог позов підтримав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

7 вересня 2006 року між позивачем - приватним підприємством „Ламель – Плюс” та відповідачем – державним підприємством „Ківерцівське лісове господарство” був укладений договір № 01/С (далі договір а. с. 8).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 01/С від 07.09.2006 року.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.2.2, 4.26.4, 6.5 договору позивач зобов’язувався поставити відповідачу товар (репелент), кількість та ціна якого погоджуються сторонами і вказуються у специфікації, а відповідач – прийняти та оплатити його на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання. За прострочення розрахунку за товар відповідач виплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення до моменту повного виконання відповідачем зобов’язання по оплаті. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості товару.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу товар згідно накладної № РН-0000019 від 07.09.2006 року на суму 24 500 грн. 00 коп. (довіреність серії ЯЛЦ № 918952 від 07.09.2006 року (а. с. 10-11);

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 4 000 грн. 00 коп., що

стверджується карткою рахунку ( а. с. 12 ).

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 20 500 грн.

00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 1 646 грн. 57 коп. за період з вересня 2006р. по січень 2007р. збитків від інфляції підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до п. 6.4 договору за прострочення розрахунку за товар відповідач виплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення до моменту повного виконання відповідачем зобов’язання по оплаті.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 1 687 грн. 85 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.09.2006р. по 21.02.2007р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 6.4 договору.

Провадження по справі в частині стягнення 2 450 грн. 00 коп. штрафу підлягає припиненню згідно п. 4 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

238 грн. 35 коп. та 107 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства „Ківерцівське лісове господарство”, м. Ківерці, вул. Кузнєцова, 6, р/р 2600362473 в АППБ „Аваль”, МФО 380805,

код 00991551 на користь приватного підприємства „Ламель – Плюс”, м. Львів, вул. Вітовського, 25/5, р/р 26004500734001 у Львівському РУ ВАТ КБ „Надра”, МФО 325978, код 33073505

- 20 500 грн. 00 коп. основного боргу, 1 646 грн. 57 коп. збитків від інфляції, 1 687 грн. 85 коп. пені, 238 грн. 35 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 107 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 24 179 грн. 77 коп. ( двадцять чотири тисячі сто сімдесят дев’ять грн. 77 коп.).

3. Провадження у справі на суму 2 450 грн. 00 коп. припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кравчук А.М.