264/6250/15-ц
2/264/3274/2015
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"13" жовтня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Сердюк Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди та витрат на правову допомогу -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, зазначивши що вона перебуває у трудових відносинах з відповідачем по теперішній час. За період з листопада 2014 року по липень 2015 року відповідач нарахував, але не виплатив позивачці заробітну плату в розмірі 7941,75 грн., внаслідок чого порушені її права на оплату праці, які мають бути відновлені. Просила стягнути на її користь заборгованість з виплати заробітної плати у вказаному розмірі, моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 292,32 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наданий відповідачем розрахунок заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 7941,75 грн. визнає та просить стягнути на її користь.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги позов визнають частково, оскільки розбір заборгованості з виплати заробітної плати становить 7941,75 грн. з урахуванням виплачених податків та інших обовязкових платежів, що підтверджується відповідною довідкою, виданою бухгалтерією підприємства. Інші позовні вимоги вважає недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
У звязку із неявкою представника відповідача в судове засідання судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи у порядку ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».
Судом встановлено, що позивачка перебуває у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відповідними відомостями у її трудовій книжці.
За період роботи позивачки їй нараховувалась заробітна плата.
Згідно довідки №238/ро-434, виданої 01 жовтня 2015 року ПАТ «Азовзагальмаш» у відповідача перед позивачкою утворилась заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2014 року по серпень 2015 року в сумі 7941,75 грн. При цьому суд зазначає, що вказана сума заборгованості по заробітній платі вказана вже з урахуванням утримань передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
Оскільки позивачкою визнано суму заборгованості по заробітній платі в сумі 7941,75 грн., суд позовні вимоги задовольняє в цій частині в повному обсязі.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачу частини заробітної плати, останньому була спричинена моральна шкода.
Суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 200,00 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 292,32 грн., в підтвердження чого представлено договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та квитанцію. Перевіряючи обґрунтованість нарахованих та сплачених позивачем витрат на правову допомогу адвокату суд зауважує, що в акті прийому передачі серед наданих послуг значиться складання запиту на отримання відомостей про заробіток, графік робіт особи. При цьому вартість вказаної послуги згідно акту становить 48,72 грн. Проте позивачем не надано доказів виконання адвокатом вказаного виду робіт (послуг), не представлено доказів звернення із адвокатським запитом до відповідача та не додано до позову отриманих від відповідача відомостей на адвокатський запит.
Згідно вимог статті 11, 60 ЦПК кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу, зменшивши їх на 48,72 грн., як фактично не надані та недоведені. У звязку із цим розмір фактично понесених та доведених витрат на адвоката становить 243,60 грн. (292,32грн. - 48,72 грн.).
Також з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 грн. за вимоги майнового характеру та 243,60 грн. за вимоги немайнового характеру, що загалом складає 487,20 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 115, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди та витрат на правову допомогу , - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» юридична адреса: м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників,1 (ЄДРПОУ 13504334, р/р 26009189203001 в Маріупольській філії КБ «Приватбанк», МФО 335429) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2014 року по серпень 2015 року в сумі 7941,75грн., моральну шкоду в розмірі 200,00 грн. та витрат на правову допомогу 243,60 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» юридична адреса: м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників,1 (ЄДРПОУ 13504334, р/р 26009189203001 в Маріупольській філії КБ «Приватбанк», МФО 335429) на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва
Судове рішення № 52280696, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 264/6250/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: