Рішення № 5228049, 19.12.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2007 р. Справа № 49/426-07

вх. № 11461/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Порубльовий С.В., дор. № 12 від 12.06.2007 року відповідача - ОСОБА_2, дор. від 15.12.2007 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Максі - Транс", м. Кременчук

до СПДФО ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 5737,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання договору № 5/06 на транспортно - експедиційне обслуговування від 05.06.2007 року у розмірі 5751,63 грн., з яких 5555,00 грн. основний борг, 155,54 грн. інфляційні витрати та 27,39 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

05.12.2007 року позивач надавав суду зміни до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання договору № 5/06 на транспортно - експедиційне обслуговування від 05.06.2007 року у розмірі 5737,93 грн., з яких 5555,00 грн. основний борг, 155,54 грн. інфляційні витрати, 41,09 грн. - пеня та 500 грн. витрати на юридичні послуги.

Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти зміни позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного боргу, проти нарахування пені, інфляційних витрат та стягнення витрат на юридичні послуги заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

05.06.2007 року між ТОВ "Максі - транс" та СПДФО ОСОБА_3 був укладений договір № 5/06 на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України і в міжнародному сполученні, яким сторони врегулювали взаємовідносини пов'язані з наданням послуг з перевезення зовнішньоторгових та транзитних вантажів в міжнародному сполученні та на території України. Згідно п. 2.1. договору СПДФО ОСОБА_3 (Експедитор) не пізніше ніж за 24 години до дати запланованого завантаження надає ТОВ "КТК Транс" (Перевізнику) замовлення на перевезення, яка є додатком до цього договору та складає невід'ємну його частину.

Як свідчать матеріали справи, відповідач надав позивачеві замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом. В зазначеному замовленні сторони визначили маршрут руху: м. Челябінськ - м. Дружківка, визначили вид вантажу, масу, дату та час завантаження, місце завантаження, вантажовідправника, дату поставки, місце розвантаження, вантажоотримувача та інше. В замовленні сторони також зазначили узгоджену вартість перевезення - 5555,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем наданого замовлення в повному обсязі. Зокрема такими доказами є міжнародна товарно - транспортна накладна А № 005838, відповідно якої позивач доставив вантаж з м. Челябінськ в м. Дружківка та його вручено вантажоотримувачу "Міра - промисловий союз" 08.06.2007 року, про що стоїть відмітка на СMR А № 005838.

Розділом 6 договору сторони також передбачили порядок розрахунків, а саме згідно п. 6.1 договору разом з рахунком на перевезення відповідачеві направляється оригінал СMR, завірений отримувачем вантажу та акт виконаних робіт. Згідно п. 6.4. договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату рахунків позивача на протязі 10 банківських днів з моменту отримання документів, зазначених в п. 6.2., якщо інше не зазначено в замовленні.

На виконання зазначених пунктів договору для проведення оплати наданих послуг позивач направляв відповідачеві рахунок на сплату та всі необхідні документи, відповідач отримав документи 07.07.2007 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_3 на повідомленні про вручення.

Проте відповідач не сплатив в у визначені договором строки вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5555 грн., яка до цього часу не сплачена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, зокрема умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 5555 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення інфляційних в розмірі 155,54 грн. також обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу, відповідно до ч. 1 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : сплата неустойки.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, відповідно якого належна до сплати сума становить 41,09 грн. та який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996 року. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 41,09 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач прохав суд стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги у розмірі 500 грн. До матеріалів справи доданий договір доручення № 3 на ведення справи в господарському суді від 04.12.2007 року, відповідно якого позивач доручив ТОВ "Правозахисна організація "Праза" (Виконавець), а останній прийняв на себе зобов'язання по виконанню консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області. До матеріалів справи додана копія квитанції від 05.12.2007 року про сплату позивачем 500 грн. ТОВ "Правозахисна організація "Праза" за оплату послуг згідно договору № 3 від 04.12.2007 року.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам.

Матеріали справи свідчать про те, що юридичні послуги надавало ТОВ "Правозахисна організація "Праза", отже суд не знаходить правових підстав для віднесення суми, сплаченої позивачем за надання вказаних послуг до складу судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, тому відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 500 грн., як судових витрат.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зміну позовних вимог до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (юридична адреса : 61140, АДРЕСА_1, поштова адреса: 61140, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ТОВ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Максі - Транс" (юридична адреса: 39627, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 274, буд. 4, фактична адреса: 39626, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 65/2, к. 31, р/р 26002100051387 в КФ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код 31574569) - 5555,00 грн. основного боргу, 155,54 грн. інфляційних витрат, 41,09 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст рішення підписаний 21.12.2006 року.

Суддя Кононова О.В.