Рішення № 52279855, 08.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1658/15-ц Провадження № 22-ц/772/1860/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 27 Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Нікушина В.П.

Суддів: Денишенко Т.О., Сало Т.Б.

при секретарі: Франчук О.П.

за участю представників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня 2015 року, ухвалене по даній справі, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2015 року публічне акціонерне товариство «БМБ Банк» (надалі ПАТ «БМБ Банк») звернулось в суд з вказаним позовом до ОСОБА_5

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 червня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є ПАТ «БМБ Банк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №1/82/270608.

За умовами цього договору ТОВ «БМБ Банк» надало ОСОБА_6 кредит в сумі 99 тис. доларів США на поточні проблеми з кінцевим строком повернення 26 червня 2018 року.

В свою чергу, ОСОБА_6 зобов'язана була погашати кредит відповідно до графіка погашення кредиту та сплачувати 16% річних за користування кредитними коштами.

Починаючи з травня 2014 року, ОСОБА_6 порушувала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів і станом на 16 січня 2015 року заборгувала перед ПАТ «БМБ Банк» 4700,87 доларів США- процентів за користування кредитними коштами, 40846,62 доларів США- тіла кредиту, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 825,74 доларів США.

ОСОБА_4 звернулась до ПАТ «БМБ Банку» з зустрічним позовом в якому ставила питання про визнання кредитного договору №1/82/270608 та договору іпотеки, укладених між нею та ТОВ «БМБ Банк» 28.07.2008 року недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

Мотивуючи свої позовні вимоги, вона посилалась на те, що в кредитному договорі немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, незрозуміло викладені умови кредитного договору без зазначення процентної ставки. Окрім цього, договір є несправедливими, оскільки містять умови про зміну у витратах на кредит та передбачає широкі права банку щодо реалізації положень договору, права позичальника обмежені. А оскільки договір є споживчим то вказані положення кредитного договору призвели до істотного дисбалансу договірних прав і обовязків.

Перед укладенням кредитного договору відповідач не надав їй в письмовій формі повної інформації про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту. Графік погашення кредиту кожного року їй не видавався, тому їй незрозуміло і невідомі суми і на які рахунки вони зараховувались

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ПАТ «БМБ Банк» відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.

На рішення представником ПАТ «БМБ Банк» подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «БМБ Банк» і відмову в задоволенні позовних ОСОБА_4

Законність оскаржуваного рішення поставлена під сумнів, з посиланням на грубе порушення норм процесуального та матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги наведені обставини про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки умовам кредитного договору та його відповідності вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджених постановою правління НБУ №168 від 10.05. 2007 року.

На переконання представника ПАТ «БМБ Банк», кредитний договір, укладений між ТОВ «БМБ Банк» та ОСОБА_6 відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Окрім цього, в апеляційній скарзі заперечується факт недотримання вимог ст.ст. 15,23 Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитного договору з ОСОБА_6

Визнаючи недійсним кредитний договір, суд першої інстанції посилався на порушення загальних норм ч.5 ст. 11 та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» при цьому не визначив які умови оспорюваного договору є несправедливими по відношенню до позичальника.

Судом залишена поза увагою заява ПАТ «БМБ Банк» про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору.

Окрім цього, в апеляційній скарзі вказується на те, що суд дійшовши висновку про недійсність оспорюваного договору, не розглянув відповідно до вимог ст. 217 ЦК України питання про визнання недійсними окремих положень договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника ПАТ «БМБ Банк», представника ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах вимог апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи знайшли своє підтвердження і за своїми наслідками тягнуть скасування оскаржуваного рішення.

Таких висновків колегія суддів дійшла з огляду на наступні обставини.

Суд, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, визнав недійсним кредитний договір №1/82/270608 від 27.06.2008 року, укладений між ТОВ «БМБ Банк» та ОСОБА_4 та договір іпотеки, укладений між тими ж сторонами, а також зобов'язав нотаріуса зняти обтяження з переданого під іпотеку майна.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції посилався на те, що ТОВ «БМБ Банк» не попередило ОСОБА_4 в порушення вимог ч.12 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» про те, що вартість кредиту може значно зрости в порівняні з вартістю, визначеною при укладанні договору. Про вірогідність та наслідки подорожчання кредиту їй не надавалось жодної інформації.

Оспорюваний кредитиний договір не містить в собі, законодавчо визначених обов'язкових умов, які передбачають порядок зміни і припинення дії договору з ініціативи позичальника. Договором визначена відповідальність за невиконання умов договору лише для позичальника. Окрім цього, положення кредитного договору щодо обов'язку сплати позичальником на користь банку комісії за розгляд пакету документів та комісії за РКО при видачі кредиту та про можливість збільшення в односторонньому порядку процентної ставки є такими що суперечать вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд вважав, що оспорюваний кредитний договір, укладений з ОСОБА_4 без надання їй банком інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на помилковому тлумаченні окремих положень кредитного договору.

Оспорюваний кредитний договір №1/82/270608 від 27 червня 2008 року, укладений між ТОВ «БМБ Банк» та ОСОБА_6 складається із двох частин (частині №1 та частина №2).

Частина №1 визначає базові умови кредитування, згідно якої валютою кредиту визначено долар США. На розмір тіла кредиту та на сплату відсотків за користування кредитними коштами девальвація гривні не вплинула, оскільки їх сплата здійснюється в доларовому виразі.

Витрати на обслуговування кредиту, визначені тією ж частиною №1 Кредитного договору в гривневому виразі є сталими і їх зміна в зв'язку з знеціненням гривні договором не передбачена. За цих обставин, висновки суду першої інстанції про зростання вартості кредиту є безпідставними.

Зміна матеріального становища боржника через падіння курсу гривні по відношенню до долара США знаходиться поза межами дії кредитного договору. Свої потенційні можливості щодо сплати кредиту в зв'язку з девальвацією гривні мали б передбачатись в першу чергу самою ОСОБА_4

Більш того, з часу введення національної валюти гривні спостерігається тенденція в сторону падіння її курсу відносно долара США, тобто ризик знецінення національної валюти був передбачуваний, зважаючи на те, що кредитний договір було укладено на тривалий строк (понад 8 років).

Не заслуговують на увагу доводи суду першої інстанції про те, що Кредитний договір не передбачає права позичальника ініціювати питання щодо зміни умов договору або ж його припинення.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору він діє до повного виконання сторонами зобов'язань. Пунктом 3.10 Кредитного договору позичальнику надано право дострокового погасити заборгованість за кредитом (частково або в повному обсязі), що дає можливість позичальнику припинити дію кредитного договору дочасно, виконавши взяті на себе зобов'язання.

Твердження суду про те, що оспорюваний договір не передбачає відповідальності Банку за несвоєчасне виконання умов договору не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 8.3. Кредитного договору Банк несе відповідальність за несвоєчасне перерахування кредитних коштів згідно з чинним законодавством України.

Поставивши під сумнів законність оскаржуваного Кредитного договору, суд посилався на те, що його п.6.1.2. суперечить ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», яка забороняє підвищувати процентну ставку за користування кредитними коштами в односторонньому порядку. При цьому суд залишив поза увагою ту обставину, що вказана норма була внесена до ст. 55 Законом від 12.12. 2008 року №661-VІ, в той час коли оспорюваний договір був укладений 27.06 2008 року.

Окрім цього, конструкція вказаного пункту викладена в формі «акцепту» та «оферти», тобто пропозиція банку про збільшення відсоткової ставки могла бути прийнята або ж відхилена позичальником.

Безпідставними є доводи суду першої інстанції про те, що п.1.1.4. Кредитного договору про сплату комісії за РКО при видачі кредиту в розмірі 1% від суми кредиту, комісії за розгляд пакету документів. Адже відповідно до п. 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ №168 від 10.05 2007 року заборонено встановлювати платежі на власну користь (ведення справи, договору , облік заборгованості тощо). Жоден із таких платежів на користь банку вказаним пунктом договору не встановлювався.

Отже, за наведених обставин. оскаржуване рішення не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором. Факт отримання ОСОБА_4 кредитних коштів від ТОВ «БМБ Банк» в сумі 99000 доларів США не спростований. Нею також не спростовані доводи кредитора про те, що вона порушувала умови кредитного договору щодо повернення кредиту. За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦУК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

ПАТ «БМБ Банк» заявило вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та пені. Колегія суддів прийшла до висновку, що заявлені позовні вимоги кредитора ґрунтуються на законі, умовах кредитного договору та відповідають встановленим обставинам.

Позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними, як такі, що ґрунтуються на суб'єктивній оцінці окремих положень оспорюваного кредитного договору.

А тому, на підставі ст.ст. 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БМ Банк», задовольнити

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.05. 2015 року, ухвалене по справі за позовом публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, скасувати.

Ухвалити нове рішення яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» 40846,62 доларів США, що еквівалентно 841026,27 грн.- заборгованості за кредитом, 4700,87 доларів США, що еквівалентно 96790,27 грн.- проценти за користування кредитом, 17001,88 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «БМБ Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «БМБ Банк» судові витрати в сумі 5602,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: В.П. Нікушин