Рішення № 5227855, 28.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09 Справа№ 6/38

За позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівавтокомплектація”, м.Львів

про: стягнення 66210грн. 48коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Шубка К.П.

від позивача: Трофимчук О.В.

від відповідача: не зявився

Представникам сторін, які зявилися в судове засідання, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області прокурором Личаківського району м.Львова подано позов в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівавтокомплектація” про стягнення 61241грн. 26коп. вартості фактично спожитої теплової енергії та приєднаного теплового навантаження, 3096грн. 27коп. пені, 393грн. 66коп. 3 % річних та 1479грн. 29коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 17.02.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.03.2009р. Розгляд справи відкладався на 24.03.2009р., 14.04.2009р. та 28.04.2009р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду за клопотаннями відповідача. За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено.

В судовому засіданні 28.04.2009р. представниками прокуратури та позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.04.2009р. та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що платіжним дорученням №108 від 03.07.2008р. сплачено позивачу 10000грн. 00коп.

Відповідач в судове засідання 28.04.2009р. не зявився, однак подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Дане клопотання судом до уваги не приймається та розцінюється судом як навмисне затягування вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, суд встановив наступне:

02.11.2007р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та ТзОВ „Львівавтокомплектація” було укладено договір № 4219/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого споживач (відповідач) зобовязувався до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачувати енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії, розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 6.1-6.3 договору).

Рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 1189 від 20.10.2006р. (з наступними змінами), а також № 930 від 02.09.2008р. (з наступними змінами) встановлено тарифи на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання.

Станом на 25.01.2009р. відповідачем в повному обсязі оплату за використану фактично спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження не здійснено, заборгованість складає 61241грн.26коп.

В зв'язку з невиконанням споживачем зобов'язань щодо своєчасної та повної плати вартості спожитої теплової енергії, відповідно до ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”, п. 7.2.3. договору, відповідачу нараховано пеню в сумі 3096грн.27коп., а також, згідно ст.625 ЦК України, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 393грн.66коп. за період з 25.07.2008р. по 25.01.2009р. та індекс інфляції за вказаний період в розмірі 1479грн.29коп.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відзив відповідача на позовну заяву та платіжне доручення від 03.07.2008р. №108 судом до уваги не береться, оскільки, оплачені відповідачем кошти у сумі 10000грн.00коп. були зараховані позивачем за попередні місяці заборгованості, про що відповідач не заперечував, яка відповідно і не включена до розрахунку позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 ЦК України, ст.ст.193,229,230,231,343 ГК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівавтокомплектація”, м.Львів, вул.Стрийська, 45 ( р/р 2600800002492 в ВАТ „Державний експертно-імпортний Банк України”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 33982081) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (р/р 26007321 в Львівський філії ВАТ „Мегабанк”, МФО 385413, код ЄДРПОУ 05506460) 61241грн. 26коп. вартості фактично спожитої теплової енергії та приєднаного теплового навантаження, 3096грн. 27коп. пені, 393грн. 66коп. 3 % річних та 1479грн. 29коп. інфляційних втрат.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівавтокомплектація”, м.Львів, вул.Стрийська, 45 ( р/р 2600800002492 в ВАТ „Державний експертно-імпортний Банк України”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 33982081) в доход державного бюджету 662грн.10коп. державного мита та 118грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.