Вирок № 52277795, 01.10.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37249/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2015 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Білоцерківця О.А.,

при секретарі Онопрієнку С.Ю.,

з участю прокурорів Демченка Я.Г., Трунова Р.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачеве Закарпатської обл., громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2006 р.н., тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_4, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись неподалік будинку № 7а по бул. Л. Українки в м. Києві, з використанням електронних технічних пристроїв, відчинив автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та за допомогою електронних приладів та спеціальних ключів запалення ввімкнув двигун та в подальшому з місця вчинення злочину на автомобілі зник.

16.09.2015 о 06 год. 30 хв., на стаціонарному посту ДАІ «Сосновий бір», розташованому за адресою: м. Київ, 19 км. Житомирського шосе, зазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_4 було зупинено працівниками дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарних постів роти полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві та при перевірці реєстраційних документів на транспортний засіб, було виявлено невідповідність номеру кузова автомобіля та державних номерних знаків, й в подальшому було встановлено факт незаконного заволодіння транспортним засобом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердивши обставини зазначені в обвинувальному акті та показав, що в середині вересня 2014 приїхав до м. Києва. Знаходячись неподалік будинку № 7а по бул. Л. Українки в м. Києві, побачив автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо» д/н НОМЕР_1 та вирішив ним заволодіти. Підійшовши до вказаного автомобіля, за допомогою електронних технічних пристроїв та спеціальних ключів запалення, відчинив двері автомобіля та ввімкнув двигун. В подальшому, на вказаному автомобілі поїхав в сторону м. Мукачеве, однак на Житомирській трасі його було зупинено працівниками ДАІ. Оскільки документів на автомобіль він не мав, працівники ДАІ його затримали. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

В судовому засіданні, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України,заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів у провадженні,крім тих, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки фактичні обставини нікім не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції учасників судового провадження.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України доведена повністю, а його умисні дії органами досудового розслідування були кваліфіковані правильно за ст. 289 ч. 1 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - його щире каяття.

У відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини провадження:

-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

-особу обвинуваченого ОСОБА_4, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку 2006 р.н., раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, його особу, ставлення до вчиненного та усі обставини провадження, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання. Тому, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, за ст. 289 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі ближче до нижчої межі санкції статті особливої частини Кримінального Кодексу, але із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Згідно ст. 124 КПК України процесуальні витрати за залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - заставу.

Після набрання вироком суду законної сили, заставу у розмірі 97 440, 00 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. застосовану ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2014 року та внесену на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 37311001002807; МФО банку 820019; ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897; банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві, за ОСОБА_4, - повернути заставодавцю ОСОБА_7.

Речові докази у провадженні:

-дві пари державних номерних знаків НОМЕР_2, GPS навігатор марки «Prestigio» № 14133850297, пристрій генерації радіочастот у діапазоні стільникових систем зв'язку, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Тойота» д/н НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 2 485 (двох тисяч чотириста п'яти) грн. 78 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя О.А. Білоцерківець