Постанова № 52274950, 24.07.2013, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Октябрський районний суд м.Полтави

м. Полтава, вул. Навроцького, 5, 36002, (05322) 53-25-10

№2а/554/307/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі

Головуючого судді - Троцької А.І.

При секретарі - Нестеренко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 травня 2012 року, зобов»язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ

В червні 2012 року позивачка звернувся до Органу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 травня 2012 року, зобов»язання вчинити певні дії.

В позові вказав, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2009 р. зобов»язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити дії по донарахуванню та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни-учаснику бойових дій, за 2008 рік, у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Вищевказана постанова суду не виконана не зважаючи на те, що вона набрала законної сили.

Згідно постанови відповідача від 28.05.2012 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаної постанови закінчено на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 49, п. 3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як зазначив позивач незаконність оскарженої постанови від 28.05.2012 р. полягає у порушенні відповідачем (державним виконавцем) вимог частини 1 статті 6 вищевказаного Закону №606-ХІV, яка регламентує, що державний виконавець: «1. ...зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб». З огляду на завдання виконавчої служби, відповідач (державний виконавець), явно не виконав у повному обсязі свої «...права відповідно до закону...», які йому надано частиною 3 статті 11 цього Закону України №606-ХІV. Так, державний виконавець (відповідач) у процесі здійснення виконавчого провадження не врахував і не виконав положення частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» в частини, що: «2. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку». І такий порядок раніше був прийнятий постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 9.07.2008 р. № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетних установ», а зараз він регламентований постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ».

Не використавши усі передбачені Законом №606-ХІV та іншим законодавством повноважень (п.20 ч.З ст. 11 Закону №606-ХІV), державний виконавець (відповідач) незаконно не реалізував увесь комплекс заходів примусового виконання судового рішення, передбачених не тільки вищевказаною постановою від 03.08.2011 р. №845, але й постанови КМУ від 29.09.2000 р. №1498, якою затверджено Типове положення «Про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації», де у пункті 11, зокрема, вказано, що: «11. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням»...

Відповідач не реалізував весь комплекс заходів примусового виконання судового рішення передбаченого законом та підзаконним актом щодо стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника, які конкретно регламентовані пунктами №№24-40 цієї постанови КМУ №845 від 03.08.2011 р. Відповідач не застосував процедуру, яка передбачена законодавством щодо безспірного списання коштів з бюджетних установ і, таким чином, не реалізував увесь комплекс заходів примусового виконання судового рішення, передбаченого законодавством.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що порушене його право на своєчасне виконання судового рішення, ухваленого на його користь, та порушено його законний інтерес у отриманні вже в примусовому порядку належних йому грошових коштів.

Позивач прохав визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження за №23613337, виконавчий лист №2-а-34/09, виданий Октябрським районним судом міста Полтави 08 грудня 2010 року. Постановою суду зобов'язати відповідача відповідною постановою відновити виконавче провадження № 23613337. Постановою суду зобов'язати відповідача виконати у примусовому порядку постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2009 року, виконавчий лист по справі №2-а-34/09, у місячний строк з дня набрання постановою

законної сили, про що у цей же місячний строк подати звіт до Октябрського районного

суду м. Полтави.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав та прохав задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з»явився, надав суду заперечення проти позову.

Суд, заслухавши позивача дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частині 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій територій України. Ці положення також відображені у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 1 ст. 255 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки закінчення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження скасовуються інші здійснені державним виконавцем заході примусового виконання рішення, а також інші дії, необхідні у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Закриття виконавчого провадження є фактично відмовою у повному виконанні судового рішення.

Також, відповідно до пункту 8 ч. З ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звертатися до суду який видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Проте, головний державний виконавець не скористалися своїм правом до наведеної норми і не зверталися до суду з заявою про роз'яснення рішення суду.

Отже, постанова ВП №23613337 від 28.05.2012 року про закінчення виконавчого провадження не ґрунтуються на вимогах Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, головний державний виконавець, всупереч вимогам вищевказаного законодавства не обґрунтував правомірності прийнятого рішення щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Керуючись ст. 11, 31, 50, 75, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 2, 7, 14, 69, 71, 181, 255, 258 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 до Органу державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 травня 2012 року, зобов»язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження за №23613337 від 28.05.2012, виконавчий лист №2-а-34/09, виданий Октябрським районним судом міста Полтави 08 грудня 2010 року.

Зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження № 23613337 виконати у примусовому порядку постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2009 року, виконавчий лист по справі №2-а-34/09, у місячний строк з дня набрання постановою

законної сили, про що у цей же місячний строк подати звіт до Октябрського районного

суду м. Полтави.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня з дня отримання копії постанови через суд першої інстанції.

Суддя А.І. Троцька