Постанова № 52265691, 26.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-4545/10/1770

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс", ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" лютого 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс" до ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2010 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс" звернулось з адміністративним позовом до ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.03.2010 року № 0000892350/0 за платежем "податок на прибуток", № 0000902350/0 за платежем "податок на додану вартість" та № 0000911751/0 за платежем "податок з доходів фізичних осіб" (в частині не скасованій ДПА України).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення ОСОБА_4 МДПІ від 10.03.2010 року № 0000911752/0 в частині (не скасованій ДПА України) основного платежу в сумі 121,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн. - визнано нечинним. В решті позову відмовлено. Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з даною постановою, ТОВ "АВДекс" та ОСОБА_4 міжрайонна державна податкова інспекція у Рівненській області звернулися з апеляційними скаргами, в яких відповідно просять: постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року скасувати та прийняти нову постанову, якою скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення в залишених судом першої інстанції сумах; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

В судовому засіданні представники ТОВ "АВДекс" вимоги апеляційної скарги підтримали та просить їх задовільнити і відмовити в задоволенні апеляційної скарги податкової інспекції.

Представник ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області вимоги апеляційної скарги підтримав та просить їх задовільнити і відмовити в задоволенні апеляційної скарги товариства.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 міжрайонною державною податковою інспекцією з 11.02.2010 року по 23.02.2010 року проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.02.2010 року № 76/2350/33283522 (а.с. 8-23 т. 1).

Згідно висновків перевірки товариством допущено порушення ч.1 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.219, ч.2 ст. 799 Цивільного Кодексу України, пп. 5.3.9 п.5.3, пп. 5.4.10 п.5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2008 року в сумі 6161 грн., за 2009 рік в сумі 10849 грн.;

ч.1 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.219, ч.2 ст. 799 Цивільного Кодексу України, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 .7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року, та за 2009 рік всього в сумі 7154 грн.;

пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп. "а", "б" п.19.2 ст.19 Закону України "По податок з доходів фізичних осіб" - не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 249,0 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010 року:

№ 0000892350/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" всього 22772,20 грн., у тому числі за основним платежем 16935,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5837,20 грн. (а.с. 5 т.1);

№ 0000902350/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" всього 17260,50 грн., у тому числі за основним платежем 11507,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55753,50 грн. (а.с. 6 т.1);

№ 0000911752/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" всього 747,0 грн., у тому числі за основним платежем 249,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 498,00 грн. (а.с. 7 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація України прийняла рішення від 30.08.2010 року № 8729/6/25-0115, яким скасувала податкове повідомлення-рішення ОСОБА_4 МДПІ від 10.03.2010 року № 0000911751/0 в частині сплати 127,50 грн. податку з доходів фізичних осіб та 255 грн. застосованої штрафної санкції. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без зміни, скарга платника - без задоволення (а.с.24-27 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції враховуючи вимоги п.1.15 ст.1, п.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4,пп.4.3.25 п.4.3 ст.4 ,пп.9.12.2 п.9.12 ст.9, пп."а" п.17.2 ст.17, пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV, виходив з того, що норми пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV поширюються виключно на "інші доходи" суб'єкта підприємницької діяльності, тобто доходи, отримані суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності. При цьому, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання, визначених Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з громадян" та Законом № 889-IV. Зазначена правова позиція підтверджується податковим роз'ясненням щодо застосування положень п.1.8 ст.1, п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.12.2003 року № 633. В акті перевірки від 26.02.2010 року № 76/2350/33283522 не вказано фактів отримання фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доходів від ТзОВ "АВДекс" поза межами здійснення власної підприємницької діяльності, як це передбачено пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV, а також не міститься посилань на будь-які докази, які б підтверджували такі факти.

Натомість, зі свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, свідоцтв про сплату єдиного податку вбачається, що на момент проведення виплат ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були зареєстровані як фізичні особи-підприємці (а.с. 76,77,79-80 т.1 ). Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог пп.8.1.1, п.8.1 ст.8, пп."а", "б" п.9.12 ст.9 Закону № 889-IV не ґрунтуються на законі, спростовуються матеріалами справи, відтак у ОСОБА_4 МДПІ були відсутні належні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про визначення для ТзОВ "АВДекс" податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилаючись на положення ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 статті 220 , ст. 759 Цивільного Кодексу України, частини першої статті 283 Господарського кодексу України, пункт 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністра фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями),п.п.5.3.9 п.5.3,абз.5 п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виходив з того, що договір найму (оренди) транспортного засобу з фізичною особою, який не було нотаріально посвідчено, є нікчемним; відтак документи, оформлені за таким договором, не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні закону, а тому податковим органом відповідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правомірно застосовано до платника податків штрафну санкцію по донарахованому податку на прибуток та податку на додану вартість за перевірений період (а.с. 45,46 т.1).

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом від 21 лютого 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

В той же час із матеріалів справи доданих до апеляційної скарги ТОВ "АВДекс" вбачається, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року , залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 року задоволено позовні вимоги ТОВ "АВДекс" та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ОСОБА_4 МДПІ від 14.09.2010 року № 0000911751/3 , яким визначено податкове зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 364,50 грн., з яких за основновним платежем в сумі 121,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн.

Відповідно ст.203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обгрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі , виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи , що по позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000911752/0 в частині (не скасованій ДПА України) основного платежу в сумі 121,50 грн. та штрафних(фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн. є судове рішення , яке набрало законної сили і дані обставини виникли після ухвалення постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року, то колегія суддів прийшла до висновку , що постанову суду першої інстанції в цій частині необхідно визнати нечинною і провадження у справі в цій частині закрити.

Керуючись ст.ст.198,200,203,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс", ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011року про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ОСОБА_4 МДПІ від 10.03.2010 року №0000911752/0 в частині (не скасованій ДПА України) основного платежу в сумі 121,50 грн. та штрафних(фінансових) санкцій в сумі 243,00 грн.- визнати нечинною і провадження в цій частині закрити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 31.10.2011 року.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВДекс" вул.Млинівська 1,м.Рівне,33009

3- відповідачу ОСОБА_4 міжрайонна державна податкова інспекція вул. Незалежності, 31,смт. Гоща,35400