Ухвала суду № 52262310, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/19076/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ДПІ) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі № 2а-8160/09/2270 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Модуль» (далі - Товариство) до ДПІ, Кам'янець-Подільського управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - Управління),

про стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

14 січня 2014 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року, у розмірі 93 523,00 грн.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 4.03.2009 року ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалася в період з 1.05.2008 року до 30.06.2008 року, за наслідками якої того ж дня був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, у розмірі 93 523,00 грн.

6 березня 2009 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022343/0 щодо зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року на 93 523,00 грн.

22 травня 2009 року Товариство звернулося до Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області зі скаргою щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000022343/0 від 6.03.2009 року.

17 липня 2009 року Державна податкова адміністрація України у Хмельницькій області прийняла рішення щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000022343/0 від 6.03.2009 року

Відділом контролю за відшкодуванням податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області сума 93 523,00 грн. була виключена з Реєстру про відшкодування податку на додану вартість станом на 23.07.2009 року і надано застереження: «потребує вирішення питання за результатами планової перевірки».

Відповідно до акту перевірки № 1491/234/21338358 від 3.07.2009 року щодо результатів планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 1.04.2008 року до 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2008 року до 31.04.2009 року встановлено, що Товариством завищена сума бюджетного відшкодування за червень 2008 року на 93 523,00 грн.

Згідно з актом перевірки від 10.12.2009 року щодо здійснення документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за липень 2008 року вбачається, що Товариством завищена сума бюджетного відшкодування за червень 2008 року на 93 523,00 грн.

10 грудня 2009 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182343/0 щодо зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у розмірі 93 523,00 грн.

24 червня 2010 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000182343/0 від 10.12.2009 року визнане неправомірним та скасоване.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Таким чином, відшкодування може здійснюватися шляхом зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника або зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Разом з тим, спосіб відшкодування платник податку обирає самостійно, що відображається в декларації того періоду, за підсумками якого платник податку набуває право на відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені даним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди обґрунтовано зазначили, що Товариство має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, у розмірі 93 523,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.