Ухвала суду № 52262177, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42734/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській областіна постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2014та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014у справі № 2а-4716/12/2170за позовомХерсонського державного заводу «Палада»доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Херсонський державний завод «Палада» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2012 за № 0000641504 та № 0000651504.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання № 717/21-22-10-06-10 від 07.05.2015, в якому податковий орган просить замінити його правонаступником та закрити провадження по даній справі на підставі ст.157 КАС України. При цьому, підставою для клопотання відповідача про закриття провадження у справі зазначено те, що податковим органом прийнято рішення про недоцільність подальшого оскарження та відкликання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про необхідність його задоволення як обгрунтованого в частині заміни відповідача його правонаступником.

Проте, з врахуванням наявних матеріалів справи судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок, за результатами якої складено акт № 1364/15-4/24961253 від 13.07.2012;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу Україна, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2012 року на 423 528,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2012 року на суму 423 528,00 грн.;

- на підставі акта перевірки № 1364/15-4/24961253 від 13.07.2012 відповідачем прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення за формою «В1» від 19.07.2012 №0000641504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 423 528,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 211 764,00 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення за формою «В2» від 19.07.2012 №0000651504, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 423 528,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перенесення від'ємного значення із рядка 20.2 до рядку 21 декларації з ПДВ не є прямим свідченням обов'язку позивача задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ у цьому періоді, а позивач дотримався встановленого порядку декларування бюджетного відшкодування у березні 2012, тоді як в акті перевірки № 1364/15-4/24961253 відповідач не дослідив дату сплати позивачем постачальникам від'ємного значення з ПДВ, що включене до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2012.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

В силу приписів пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За загальним правилом, встановленим п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.14 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в п.200.1 ст.200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені ст.200 цього Кодексу.

За змістом п.2 та п.3 розділу ХІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованому у передбаченому п.200.1 ст.200 розділу V Кодексу порядку, підприємствам суднобудування і літакобудування бюджетне відшкодування здійснюється у звітному (податковому) періоді, наступному за звітним (податковим) періодом, у якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, у порядку і строки, передбачені ст.200 розділу V Кодексу. При цьому сума, відображена в рядку 20.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 21.1 податкової декларації цього самого звітного (податкового) періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Положення п.200.7 та п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України передбачають, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що діючим законодавством України не обмежено право платників податків, які відносяться до галузі суднобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним ст.200 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.04.2012 до ДПІ у м. Херсоні було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року та додатки до неї, в якій у рядку 19 зазначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 441899,00 гривень. Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 277047,00 грн. (рядок 21 декларації). Відповідно до додатку 2 до декларації залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 277047,00 грн., з яких сума, що виникла у лютому 2012 року - 277047,00 грн.

20.05.2012 до ДПІ у м. Херсоні позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року та додатки до неї, в яких у рядку 19 зазначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 108431,00 грн. Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 423528,00 грн. (рядок 21 декларації). За додатком № 3 до декларації з ПДВ за квітень 2012 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» розмір бюджетного відшкодування в сумі 423528,00 грн. визначений виходячи із від'ємного значення попереднього податкового періоду.

Відповідно до п.п.200.7, 200.8 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження правомірності та повноти здійснення розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за спірні періоди, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що перенесення від'ємного значення із рядка 20.2 до рядка 21 декларації з ПДВ не є прямим свідченням обов'язку позивача задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ у цьому періоді.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області) його правонаступником - Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

3. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний