Ухвала суду № 52261797, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/65820/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі №804/2656/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося в суд з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2013 р. №110050004/2013/000099/1; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.09.2013р. № 110050004/2013/00256; скасувати аркуш коригування митної декларації від 10.09.2013р. № 110050004/2013/201471.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки прийняті суб'єктом владних повноважень всупереч вимогам чинного законодавства України, з суттєвим порушенням порядку здійснення контролю за митною вартістю товарів і перевищенням повноважень. Декларантом до митного органу були надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, однак, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару з урахуванням наданих підтверджуючих документів та визначив митну вартість товару із застосуванням другорядного методу 2а за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2012 р. між ПАТ "ІНГЗК" (Покупець) та компанією Vega Industries Ltd. (Англія) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 3500-09(далі - Контракт). Згідно п. 2.1 Контракту, Продавець зобов'язався здійснити поставку, а Покупець прийняти на умовах DDU відповідно до правил Інкотермс 2000, мелючі кулі для кульових млинів Покупця. Асортимент, кількість та вартість товару зазначені у окремому замовленні на поставку (Додаток № 1 до Контракту).

На умовах Контракту сторонами погоджена поставка товару, а саме куль мелючих Vegarock G22, Сг. 19-22%, С. 2,8-3.2%, твердість 64-68 Нгс у кількості 1090.00 тон за ціною 1750 USD за 1 тону.

З метою митного оформлення партії товару ТОВ "БРОК БІЗНЕС ГРУП" в інтересах і за дорученням ПАТ «ІНГЗК» в порядку електронного декларування була подана вантажна митна декларація (ВМД) № 11050004/2013/201453 від 06.09.2013р.

Митна вартість товару заявлена ПАТ "ІНГЗК" за основним методом, тобто за ціною договору - 1730 USD за тону, відповідно до Додаткової угоди №10 від 04.06.2013 р. до Контракту.

ПАТ "ІНГЗК" надало митному органу разом з митною декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 3500-09 від 24.04.2012р. із додатковими угодами №9 від 03.06.2013р. та №10 від 04.06.2013p.; комерційна пропозиція №4994 RA від 30.05.2013p.; рахунок-фактура(інвойс) № 92400615 від 25.07.2013p.; лист Vega Industries б/н 26.06.2012p.; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровськ № 6 від 25.07.2013p.; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2761 від 01.08.2013p.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 01.08.2013p.; сертифікат про походження товару загальної форми №060962/13377 від 03.08.2013р.; сертифікат якості № AIAE/PJSC-G від 22.07.2013p.; екологічна декларація №72014 від 27.08.2013p.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1459 від 04.09.2013p.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 2599 від 04.09.2013 p.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №2744 від 04.09.2013p.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 4808 від 04.09.2013p.; коносамент (Bill of Lading) № JHTH001013 від 01.08.2013p.; коносамент (Bill of Lading) №MARODS-4 від 01.08.2013p.; пакувальний лист б/н від 25.07.2013p.; страховий поліс №060500/21/13/02/381 від 05.08.2013p.; копія митної декларації країни відправлення №6602927 від 24.07.2013p.; копія митної декларації країни відправлення №6622308 від 25.07.2013р.

Відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю та направив на адресу ПАТ "ІНГЗК" електронне повідомлення № 3387 від 06.09.2013p., про наявні розбіжності у перелічених вище документах та вимагав надати додаткові документи: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем 09.09.2013 надані наступні документи: експертний висновок ДТПП № 3-206 від 02.09.2013p.; калькуляція ціни на кулі мелючі від компанії Vega Industries Ltd від 25.07.2013p.; калькуляція ціни на кулі мелючі від виробника АІА ENGINEERING LTD від 25.07.2013р.; комерційна пропозиція Vega Industries Ltd № 4994RA від 30.05.2013 p.; копія митної декларації країни відправлення № 6602927 від 24.07.2013 р. з перекладом; копія митної декларації країни відправлення № 6622308 від 25.07.2013р. з перекладом; лист контрагента Vega Industries Ltd щодо ціноутворення на товар з обґрунтуванням б/н від 25.07.2013p.; інвойс АІА ENGINEERING LTD №92400615 від 25.07.2013р. з перекладом; інвойс Vega Industries (Middle East) F.Z.E. № 43508284 від 24.07.2013p. з перекладом; інвойс Fre/615/13-14 від 01.08.2013 p. на фрахт від компанії "DAMCO India PVT LTD" до коносаменту №JHTH001013 від 01.08.2013 p.; виписка з торгівельного реєстру щодо належності Vega Industries Ltd до Vega Industries (Middle East) F.Z.E. від 14.04.2013p. з перекладом; комерційна ліцензія № 1165 від 22.04.2003р. з перекладом; лист про належність компанії Vega Industries Ltd до компанії АІА ENGINEERING LTD б/н від 16.07.2010р. з перекладом та організаційна структура компанії виробника; лист аудиторської компанії про реалізацію продукції на території Європи від 21.09.2012р.; бухгалтерська довідка ПАТ "ІНГЗК" №30/10877 від 09.09.2013p.; виписка з бухгалтерської документації, платіжне доручення №163від 09.09.2013.

Дніпропетровською митницею 10.09.2013р. прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №110050004/2013/000099/1, картку відмови №110050004/2013/00256 та аркуш коригування митної декларації №110050004/2013/201471.

Відповідачем застосований другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - метод за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до наявної у органу доходів і зборів інформації щодо вартості оцінюваного товару раніше ввезеного, відповідно за ЕМД № 110050004/2013/200952 від 13.06.2013р. - 1,75 USD/кг, враховуючи сферу застосування, маркування, а також сировинні складові оцінюваного товару.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митний орган правомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості при визначені митної вартості товару, оскільки декларантом не надано даних, що підтверджують правильність визначення заявленої митної вартості товарів, при застосуванні другорядного методу для визначення митної вартості товарів відповідачем використана наявна інформація про митне оформлення ідентичного товару митне оформлення якого здійснювалося на митній території України за ЕМД №110050004/2013/200952 від 13.06.2013р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій підставою прийняття спірних рішень стала наявність у наданих декларантом до митного оформлення документах розбіжностей, які унеможливлюють ідентифікацію ввезеної партії товару, документи які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, а саме: в електронній копії митної декларації країни відправлення № 6602927 від 24.07.2013р., робиться посилання на інвойс №92400609 від 24.07.2013р. Натомість, поставка даної партії товару здійснюється на підставі інвойсу № 92400615 від 25.07.2013р. В поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення зазначені умови поставки FOB, а згідно додатку №10 від 04.06.2013р. до контракту №3500-09 від 24.04.2012 р. поставка здійснюється на умовах DAP "Кривий Ріг". В комерційній пропозиції № 4994 RA від 30.05.2013р. робиться посилання на умови поставки DDU, натомість згідно специфікації від 04.06.2013 р. № 10 до контракту № 3500-09 від 24.04.2012р. поставка здійснюється на умовах DAP. В страховому полісі від 05.08.2013 р. № 060500/21/13/02/381 зазначене судно RIO BLANCO V.3326 та робиться посилання на коносамент від 01.08.2013 р. №JHTH001013, а фактично товар доставлений на судні INGA А, згідно коносаменту від 01.08.2013р. № MARODS-4.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.54 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом коригування митної вартості товару у відповідності ст. 55 МК.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як встановлено судами під час консультацій декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наданих документів документально підтверджені дані, що піддаються обчисленню, відсутні. Надані калькуляція цін на кулі мелючі від компанії Vega Industries Ltd від 25.07.2013 р., а також калькуляція ціни на кулі мелючі від виробника АІА ENGINEERING LTD від 25.07.2013 р. не містять відомостей, з якої саме сировини виготовлено товар, що унеможливлює перевірку формування вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в даному випадку митниця мала підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4 ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Митний орган мотивував неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, про що було зазначено у спірному рішенні про визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про правомірність застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.

постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: :