Ухвала суду № 52261794, 01.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/65443/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Запорізької митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі №808/6811/13-а за позовом приватного акціонерного товариства "Берті" до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року приватне акціонерне товариство "Берті" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені митного оформлення партії товару відповідачем безпідставно були витребувані у позивача додаткові документи та після їх надання необґрунтовано прийняте рішення про визначення митної вартості товару за неосновним методом та виставлена картка відмови у митному оформленні товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013р.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Запорізька митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.01.2013р. між ТОВ Торговий дім "ОРТ", Російська Федерація(продавець) та приватним акціонерним товариством "Берті"(покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт поставки № 02/13(Контракт), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець придбати товари (продукцію) в асортименті, кількості, за цінами, зазначеними у специфікації до контракту.

На виконання умов Контракту, 07.02.2013 ТОВ ТД "ОРТ" поставлено ПрАТ "Берті" каучук бутадієн-метілстироловий синтетичний у вигляді рулонів з вальцьованих стрічок (комерційна назва "Полімер стрейнований бутадієн-метілстироловий синтетичний" у вигляді рулонів з вальцьованих стрічок (комерційна назва "Полімер стрейнований бутадієн-метілстироловий СКМС-30 АРКМ) у кількості 20590 кг на загальну суму 1000000 рублів Російської Федерації (далі - товар).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів ПрАТ "Берті" подані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт поставки №02/13 від 09.01.2013р.; специфікація № 2 від 06.02.2013р. до Контракту; рахунок продавця №14 від 06.02.2013р.; рахунок-фактура продавця №13/56 від 07.02.2013р.; товарна накладна №13 від 07.02.2013р.; міжнародна автомобільна накладна СМR №113070 від 07.02.2013р.; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені №07/02 від 07.02.2013р., укладений між позивачем та ТОВ "ДАК-ТРАНС" (перевізник); договір-заявка на перевезення вантажу № 07/02 від 07.02.2013р.; рахунок-фактура №СФ-0000047 від 07.02.2013р.(щодо оплати послуг перевізника); довідка ТОВ "ДАК-ТРАНС" про транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом м.Оренбург(Російська Федерація) - МАПП "Весело-Вознесенка"(Російська Федерація) - м. Бердянськ(Україна) №07/02 від 07.02.2013р.; пакувальний лист: сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 08.02.2013р.; довідка Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати від 21.01.2013р.; лист ПрАТ "БЕРТІ" щодо страхування придбаного товару; паспорти на товар від 07.02.2013р.; повідомлення митниці від постачальника товару про вартість навантажувальних робіт №10 від 11.02.2013р.; повідомлення митниці від постачальника товару про відсутність роялті та ліцензійних платежів №11 від 11.02.2013р.; копія митної декларації країни відправлення; договір №1/12 на виконання робіт з переробки давальницької сировини від 01.02.2012р., укладений між ЗАТ "Оренбургрезинотехника" Російська Федерація та ТОВ ТД "ОРТ" Російська Федерація; акт № 00000139 від 03.01.2013р. про виконання робіт відповідно до умов договору №1/12 на виконання робіт з переробки давальницької сировини від 01.02.2012р., укладеного між ЗАТ "Оренбургрезинотехника" Російська Федерація та ТОВ ТД "ОРТ" Російська Федерація; калькуляція собівартості товару, що постачається ТОВ ТД "ОРТ" (Російська Федерація) ПАТ "БЕРТІ" (Україна) згідно умов Контракту.

Митний орган встановив, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: наявні сумніви щодо достовірності пакувального листа № б/н та без зазначення дати. Пакувальний лист не може бути ідентифікований до даної поставки товару, оскільки не містить дати складання, реквізитів зовнішньоекономічного договору, специфікації або рахунку-фактури; паспорт якості не має номеру і не містить даних, які б дозволили його ідентифікувати до даної поставки; відповідно до п.4.3 Контракту відвантаження продукції здійснюється після 100% сплати, узгодженої в специфікації партії продукції, впродовж трьох діб після прибуття автомобіля Покупця на склад Продавця, що не відповідає умовам п.2 специфікації №2 від 06.02.2013р. до Контракту. Згідно з п.2 специфікації умови сплати: 100% впродовж 14 робочих днів від дати відвантаження продукції.

Митним органом 13.02.2013р. прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013р., згідно якого митна вартість товарів, що імпортуються, визначена із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, згідно наявної у митного органу інформації щодо раніше визнаних митних органом вартостей за методом 1 (92,0 RUB/кг).

Також, митним органом була надіслана декларанту, електронним повідомленням, вимога про надання додаткових документів, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Представником декларанта 13.02.2013р. були надані наступні додаткові документи: договір №1/12 від 01.02.12 на виконання робіт по переробці давальницької сировини; калькуляція на полімери стрейновані від 11.02.2013; комерційна пропозиція №74-о/пр от 24.12.2012; лист ТОВ ТД "ОРТ" №11 від 11.02.2013; лист ЗАТ "Оренбургрезинотехнка" б/н від 21.01.2013; каталог, а також надіслане повідомлення про неможливість надання інших додаткових документів.

Митне оформлення вказаного товару здійснено та випущено у вільний обіг за митною декларацією від 14.02.2013 №112040000/2013/000326 під гарантійні зобов'язання.

Митним органом 08.04.2013р. у зв'язку із тим, що додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товару подані декларантом не в повному обсязі, а надані додаткові документи, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, позивачу відмовлено в митному оформленні та виставлена картка відмови № 110010000/2013/20007.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Запорізька митниця Міндоходів приймаючи спірне рішення про корегування митної вартості товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відомості про заявлену декларантом митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Разом з тим у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у позивача згідно ч.3. ст.53 МКУ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відмовляючи у митному оформленні товару за ціною договору, митний орган послався на те, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що пакувальний лист та паспорт якості не входять до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, визначеного ч.2 ст.53 МК України, отже наявність у відповідача сумнівів щодо достовірності пакувального листа та думки про неможливість ідентифікації паспорта якості, згідно із ч.3 ст.53 МК України, не є підставами для витребування додаткових документів, як і те, що заявлена митна вартість, згідно наданих документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за МД.

Також, не обґрунтованими є доводи відповідача, про наявність розбіжностей в зовнішньоекономічному контракті позивача від 09.01.2013 року № 02/13 та специфікації № 2 від 06.02.2013 до вищезазначеного контракту в частині зазначення строку відвантаження товару, оскільки, п.5 специфікації № 2 від 06.02.2013 року передбаченає, що умови Контракту діють в частині умов не передбачених цією специфікацією. Тобто наявність інших умов оплати товару в специфікації яка є невід'ємною частиною Контракту свідчить про зміну сторонами умов Контракту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем були надані відповідачу усі наявні й нього документи, передбачені ч.2. ст. 53 МКУ.

За таких обставин вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності у митного органу підстав для додаткового витребування згідно ч.3. ст.53 МКУ у позивача документів, оскільки вказані підстави не передбачені змістом зазначеної норми МКУ. А наявність тих підстав, які передбачені вказаною 3 частиною ст.53 МКУ відповідачем не зафіксована.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: