Ухвала суду № 52256584, 07.10.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1393/15

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А. М.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

07 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника відповідача: Маковія О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Державну фіскальну службу України виплатити позивачу, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року у зв'язку з затримкою виконання Державною фіскальною службою України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в частині поновлення позивача на посаді головного інспектора Сектору управління якістю організаційно-розпорядчого департаменту Державної митної служби України.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.04.2015 року позов задоволено, а саме: зобов'язано Державну фіскальну службу України виплатити позивачу, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 лютого 2014 року по 30 квітня 2015 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, 26 лютого 2014 року Хмельницьким окружним адміністративним судом по справі №822/69/14 прийнято постанову, якою зобов'язано Міністерство доходів і зборів України (Державну фіскальну службу України) поновити позивача, на посаді головного інспектора Сектору управління якістю організаційно-розпорядчого департаменту Державної митної служби України з 21 червня 2011 року та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2011 року по 26 лютого 2014 року.

11 серпня 2014 року Державною виконавчою службою України відкрито виконавче провадження №44342023 відповідно до вказаної постанови та виконавчого листа виданого 04.06.2014 року №822/69/14.

Міністерство доходів і зборів України виплатило середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2011 року по 26 лютого 2014 року, що підтверджується платіжним дорученням від 22 грудня 2014 року №2037.

Державна фіскальна служба України (як замінена сторона - ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.14 р. №822/69/14) не виконує постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в частині поновлення позивача на посаді, що підтверджується постановами Державної виконавчої служби України про накладення штрафних санкцій через невиконання постанови від 15 вересня 2014 року та 21 січня 2015 року. Даний факт також підтверджується копією трудової книжки в якій останній запис 03.06.2011 року про припинення перебування на державній службі в митних органах України.

Листом від 14.01.2015 року №179/П/99-99-04-03-02-14 на повторне звернення позивача Державна фіскальна служба України повідомила, що рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.06.2011 року до 26.02.2014 року Державною фіскальною службою України виконано в повному обсязі шляхом нарахування та виплати 138925,51 грн. згідно з платіжним дорученням від 22.12.2014 року №2037.

Судом першої інстанції, також прийнято до уваги подання (повідомлення) про кримінальне правопорушення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17 квітня 2015 року №20-169/15 щодо порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Державної фіскальної служби України вимог виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №822/69/14 від 04.06.2014 року, про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України як правонаступника Державної митної служби України поновити позивача на посаді головного інспектора Сектору управління якістю організаційно-розпорядчого департаменту Державної митної служби України з 21 червня 2011 року.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з того, що позивачем доведено та судом встановлено бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиконання рішення суду, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Положеннями ст. 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2015 року.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г.

Смілянець Е. С.