Ухвала суду № 52256459, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р.Справа № 818/1877/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2015р. по справі № 818/1877/15

за позовом ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання незаконним висновку,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконним висновок Конотопської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, Конотопська ОДПІ) про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 30.04.2015 №3554/17-02 в частині щодо недостовірності відомостей внесених позивачем до декларації про майно, доходи, витрати і забов'язання фінансового характеру за 2014 рік про транспортні засоби (у розділі IV "Відомості про транспортні засоби" декларації про майно, доходи, витрати і забов'язання фінансового характеру за 2014 рік відносно невідображеного позивачем транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який зареєстрований по Конотопському центру МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області), набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених п. 1-10 ч. 1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації.

06.07.2015р. позивачем було подано до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить також визнати незаконним висновок Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" від 09.06.2015 №4707/17-02.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:

ОСОБА_1 з липня 2014 року і по теперішній час працює на посаді заступника начальника лінійного відділу на ст..Конотоп - начальник кримінальної міліції Управління УМВС України на Південно-Західній залізниці. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3, 4 ст.1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Постановою КМУ № 563 від 16.10.2014 р. та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., Конотопською ОДПІ було проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

За наслідками перевірки відповідачем складений висновок від 30.04.2015р. №3554/17-02, згідно якого встановлена невідповідність відомостей, вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, наявній податковій інформації. Зокрема, в декларації за 2014р. позивачем не було відображено транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н.НОМЕР_1, який зареєстрований по Конотопському центру МРЕВ ДАІ УМВС у Сумській області станом на 01.01.2015 року, набутий позивачем за час перебування на посадах, визначених п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади". Ознайомившись з зазначеним висновком податкового органу позивач оскаржив його до суду (висновок Конотопської ОДПІ від 30.04.2015р. є предметом розгляду по даній справі). В подальшому, за зверненням УМВС України на ПЗЗ, Конотопською ОДПІ було проведено додаткову перевірку достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ "Про очищення влади". За наслідками додаткової перевірки відповідачем було складено висновок від 09.06.2015р. №4707/17-02, у якому, як зазначає позивач, не було враховано додаткові пояснення та докази надані ОСОБА_1 на перевірку, а саме - договір купівлі-продажу транспортного засобу від 09.03.2010р. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем при складанні висновку від 09.06.2015р. не враховано норми цивільного права щодо моменту переходу права власності на автомобіль. Позивач просить суд врахувати, що транспортний засіб було ним продано гр..ОСОБА_2 за 46тис.грн. ще у 2010 році. Зобов'язання переоформити автомобіль на себе взяв гр..ОСОБА_2 у зв'язку з чим позивачем було оформлено відповідну довіреність на ім'я ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 від 09.03.2010р. на право здійснення дій щодо переоформлення автомобіля в органах ДАІ МВС України.

Позивач просить суд врахувати, що відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено законом або договором. Автомобіль було передано ОСОБА_2 під час укладання договору, тобто 09.03.2010р. Отже, з 09.03.2010р. позивач не користується зазначеним автомобілем та не має права власності на автомобіль марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н.НОМЕР_1 у зв'язку з фактичним переходом права власності до іншої особи.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконним висновку -задоволено. Визнано незаконним висновок Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 30.04.2015р. №3554/17-02 в частині щодо недостовірності відомостей внесених ОСОБА_1 до декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік про транспортні засоби (у розділі IV ідомості про транспортні засоби" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 не відображено транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_2 який зареєстрований по Конотопському центру МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області), набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації. Визнано незаконним висновок Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про результати додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 09.06.2015р. №4707/17-02 в частині щодо недостовірності відомостей внесених ОСОБА_1 до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік про транспортні засоби (у розділі IV "Відомості про транспортні засоби" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_1 не відображено транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н. НОМЕР_2 який зареєстрований по Конотопському центру МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області станом на 01.01.2015р.), набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 Закону України "Про очищення влади", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року №1100, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 року та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік вказано відомості щодо наявності майна набутого за час перебування на посаді визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1, а саме, не задекларовано автомобіль ВАЗ 21114, 2006, НОМЕР_2, який станом на 01.01.2015 року був зареєстрований за позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 подав письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 року без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" з 26.05.2000р.

З липня 2014 року і по теперішній час позивач працює на посаді заступника начальника лінійного відділу на ст..Конотоп - начальник кримінальної міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

На виконання вимог п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", Конотопською ОДПІ щодо ОСОБА_1 було проведено перевірку достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

При проведенні перевірки, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік в розділі IV "Відомості про транспортні засоби" не вказаний автомобіль ВАЗ 21114, 2006 р. випуску, НОМЕР_1, свідоцтво від 13.07.2006 р. (висновок від 30.04.2015 №3554/17-02).

Під час проведення перевірки відповідачем було отримано відповіді від відповідних установ щодо речових прав на рухоме та нерухоме майно. Зокрема, на запит Конотопської ОДПІ від 08.06.2015 р. № 4690/17-03 листом від 09.06.2015р. №997 Конотопське МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області повідомляє, що за фізичною особою ОСОБА_1 по Конотопському центру станом на 01.01.2015р. значився транспортний засіб: ВАЗ 21114, 2006 р. випуску, НОМЕР_1. Зазначений транспортний засіб 21.05.2015р. перереєстрований на нового власника.

Враховуючи вказані невідповідності, ОСОБА_1 при проведенні попередньої перевірки було надано пояснення, в якому зазначено, що 09.03.2010 р. автомобіль ВАЗ 21114, 2006, НОМЕР_1 був проданий ОСОБА_4 за довіреністю (копія довіреності від 09.03.2010р. в справі - а.с.35).

Згідно зазначеної довіреності ОСОБА_1 відповідно до договору доручення укладеного в усній формі уповноважує ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчиняти від його імені (ОСОБА_1.) дії щодо експлуатації та розпорядження (продажу, обміну, передачі в заставу, оренду, позику, тощо) автомобіля на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого від 12.07.2006 р. Конотопського МРЕВ ДАІ ГУ - УМВС України в Сумській області, марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, кольору чорного, реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебуває на обліку Конотопського МРЕВ ДАІ ГУ - УМВС України в Сумській області.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач у поясненні зазначив, що фактично з 2010 року не вважав себе власником зазначеного автомобіля, а тому не декларував його у декларації про майно за 2014 рік.

Згідно п.2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та п.35 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 ЗУ "Про очищення влади", Конотопською ОДПІ щодо ОСОБА_1 було проведено додаткову перевірку відомостей зазначених в Декларації за 2014 рік.

На час проведення додаткової перевірки ОСОБА_5 - уповноважена особа ОСОБА_1, який діє згідно довіреності від 29.05.2015 р. та представляє його інтереси, на підтвердження того, що станом на 21.05.2015р. за ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21114 не зареєстрований, надав листом від 08.06.2015р. копії договору купівлі-продажу автомобіля від 09.03.2010р. та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21114, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 21.05.2015 р. виданого на ім'я ОСОБА_2.

В ході проведення додаткової перевірки, на підставі отриманої відповіді від Конотопського МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області (лист від 09.06.2015р. №977) було підтверджено, що вищевказаний транспортний засіб 21.05.2015 р. був перереєстрований на нового власника.

В результаті проведеної додаткової перевірки, з урахуванням письмових пояснень та підтвердних документів встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

За наслідками додаткової перевірки відповідачем було складено висновок від 09.06.2015р. №4707/17-02 відповідно до якого зазначається, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано відомості щодо наявності майна набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1, а саме, не задекларовано автомобіль ВАЗ 21114, 2006, НОМЕР_1, який станом на 01.01.2015 року був зареєстрований за позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з таких підстав.

Законом України "Про очищення влади" (далі - Закон) визначаються правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 1 згаданого Закону очищення влади передбачено, що (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Януковичем В.Ф., підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

Положеннями ч. 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону, зокрема застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про очищення влади" передбачено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Положеннями ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону).

На виконання ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 згаданого Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Положеннями п. 9 Порядку встановлено, що у розділі IV декларації перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи; відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

На виконання п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

Вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність або невідповідність хоча б по одному із критеріїв, є безумовною підставою для звільнення особи із займаної посади.

Як вже зазначалося вище, висновків щодо обов'язку позивача вказувати у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік згаданий автомобіль та, як наслідок, висновків про недостовірність відомостей про майно, відповідач дійшов на підставі наявної інформації від Конотопського МРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області (лист від 09.06.2015р. №977).

При цьому, як вбачається зі змісту декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, у розділі ІV "Відомості про транспортні засоби", вказуються транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта.

Згідно Методичних рекомендацій "Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування", затверджених Міністерством юстиції України 09.10.2013, у розділі IV зазначаються відомості про транспортні засоби, які перебувають у власності, оренді чи на іншому праві користування суб'єкта декларування та членів його сім'ї, а також їх витрати на придбання цих засобів.

Тобто, у цьому розділі декларації зазначаються лише ті транспортні засоби, права на які (право власності, право оренди чи інші права користування) декларант набув на підставі договорів та інших правочинів у встановлений Цивільним кодексом України спосіб, оскільки згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав (в тому числі і прав власності, оренди та користування) є саме договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підтвердження та в обґрунтування своєї позиції по даній справі позивачем було надано до суду договір купівлі-продажу транспортного засобу від 09.03.2010р. (а.с.23), наявність якого не було взято до уваги відповідачем при складанні висновків від 30.04.2015р. №3554/17-02 та від 09.06.2015р. №4707/17-02. Крім цього, відповідачем не враховано норми цивільного права щодо моменту переходу права власності на автомобіль. Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль було продано позивачем гр..ОСОБА_2 за 46тис.грн. ще у 2010 році на підставі зазначеного договору. Зобов'язання переоформити автомобіль на себе взяв гр..ОСОБА_2 у зв'язку з чим позивачем було оформлено відповідну довіреність на ім'я ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 від 09.03.2010р. на право здійснення дій щодо переоформлення автомобіля в органах ДАІ МВС України.

Положеннями ч.1 ст.334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено законом або договором. Автомобіль було передано ОСОБА_2 під час укладання договору, тобто 09.03.2010р. Отже, з 09.03.2010р. позивач не користується зазначеним автомобілем та не має права власності на автомобіль марки ВАЗ 21114, 2006 року випуску, д.н.НОМЕР_1 у зв'язку з фактичним переходом права власності до іншої особи.

Згідно ч. 11 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

В порушення наведеної норми висновки податкового органу жодним чином не надають оцінки поясненням позивача стосовно продажу автомобіля. В висновках лише зазначено про наявність пояснень та зазначається про їх врахування, однак в зв`язку з чим не прийняті доводи пояснень позивача в висновках не зазначено. Наведене не відповідає змісту зазначеної норми. Врахування пояснень та підтверджуючих документів передбачає не тільки зазначення їх наявності, але і оцінки, а відповідно наявність доводів щодо їх прийняття чи неприйнятття. Наведене в висновках відсутнє.

Відповідно надаючи висновок не перевірив та не надав оцінки твердженням позивача про продаж автомобіля. При цьому відповідач обмежився лише наявністю данних ДАІ МВС України, щодо реєстрації автомобіля, не врахувавши положення законодавства щодо переходу прав власності на рухоме майно. Не скористався правом передбаченим ст. 20 Податкового кодексу, та положеннями підпунтком 2 п. 3 та п. 4 зазначено вище Поряду, витребувати первинні, щодо реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, в підтвердження чи спростування пояснень та документів позивача. Відповідно пояснення позивача на момент надання висновків не були належним чином спростовані.

Колегія суддів зазначає, що транспортний засіб, який відчужено на підставі доручення, формально є власністю декларанта. Відповідно інформація про такий транспортний засіб повинна зазначатися в декларації.

Однак, таке обгрунтування в висновку від 30.04.2015 року відсутнє. Крім того, позивачем до податкового органу було додатково надано договір купівлі - продажу автомобіля, згідно якого автомобіль передавно покупцю, що свідчить про перехід права власності іншій особі. Оцінка цього договору у висновку від 09.06.2015 року відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахування зазначеного, оскаржені висновки є необгрунтованими, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Висновки є передчасними, такими що не містять оцінки, пояснень та документів позивача, що є невиконання вимог ч. 11 ст. 5 Закону України «Про очищення влади».

Колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу на те, що договір купівлі-продажу був складений пізніше ніж 09.03.2010 року, оскільки не надавався при первинної перевірці, є припущенням. Перевірка реальності договору та його оцінка повинна була бути здійснена у ході перевірки. Однак, відповідач жодним чином не надав оцінки договору у другому висновку.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд не може підміняти собою державний орган, та самостійно усувати недоліки проведеної перевірки. Проведення перевірки та надання висновку є виключною компетенцією податкового органу.

Таким чином, Висновок Конотопської ОДПІ від 30.04.2015р. №3554/17-02 та висновок від 09.06.2015р. №4707/17-02 в частині встановлення недостовірності відомостей щодо наявності майна, вказаного у декларації про майно за 2014 рік, не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

При цьому колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо переходу права власності за договором купівлі-продажу, оскільки оцінка цього договору податковим оргагом взагалі не була проведена, а в матеріалах справи відсутні докази щодо реалізації при перереєстрації транспортного засобу саме цього договору купівлі- продажу.

З урахуванням відсутності оцінки документів наданих пазивачем у висновках податкового органу, що тягне за собою їх скасування в спірній частині висновків, встановлення обставин щодо реальності договору є компетенцією податкового органу при підготовці нового висновку в зв`язку зі скасування спірних висновків.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2015р. по справі № 818/1877/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.