Ухвала суду № 52256394, 01.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р.Справа № 820/3699/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак Валерія Олександровича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 820/3699/15 за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак Валерія Олександровича; треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дій протиправними.-

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо нікчемності договору про зміни № 1 від 06.06.2014р. до договору № 138 від 26.07.2013, на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо нікчемності правочинів щодо договірного списання коштів з депозитних рахунків ОСОБА_3 за договорами банківського вкладу №ДГЗО-3 від 01.10.2013 р., №ДГЗО-2 від 23.09.2013 р., №ДГЗО-1 від 19.09.2013 р., з депозитних рахунків ОСОБА_4 за договорами строкового банківського вкладу №273Д/13 від 03.07.2013 р., №306Д/13 від 22.08.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_7 за договором строкового банківського вкладу №233Д/13 від 02.07.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_6 за договором строкового банківського вкладу №324Д/13 від 29.08.2013 р.; з депозитних рахунків ОСОБА_5 за договорами строкового банківського вкладу №12Д/14 від 15.01.2014 р., №401Д/13 від 03.10.2013 р.;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо застосування наслідків нікчемності правочинів - вжиття заходів щодо повернення коштів банку, переданих за договором № 138 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.07.2013 р. шляхом повернення Публічному акціонерному товариству "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" грошових коштів в сумі 3445 822,03 дол. США, які було списано в рахунок погашення кредитної заборгованості з депозитних рахунків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_5, майнові права на які перебували у заставі банку за договорами застави майнових прав № 138/1, №138/2, № 138/3, № 138/4 від 05.06.2014 р., № 138/5 від 06.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/8 від 10.06.2014 р., № 138/12 від 10.06.2014 р., № 138/10 від 10.06.2014 р., № 138/11 від 10.06.2014 р., а також 320 986,30 дол. США - відсотки, які мали бути сплачені позичальником, за умови не скорочення терміну повернення кредитних коштів та винесення повідомлення від 25.12.2014 р. № 6599 про нікчемність договорів, на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак Валерія Олександровича; треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дій протиправними було задоволено.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо нікчемності договору про зміни № 1 від 06.06.2014р. до договору № 138 від 26.07.2013, на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо нікчемності правочинів стосовно договірного списання коштів з депозитних рахунків ОСОБА_3 за договорами банківського вкладу №ДГЗО-3 від 01.10.2013 р., №ДГЗО-2 від 23.09.2013 р., №ДГЗО-1 від 19.09.2013 р., з депозитних рахунків ОСОБА_4 за договорами строкового банківського вкладу №273Д/13 від 03.07.2013 р., №306Д/13 від 22.08.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_7 за договором строкового банківського вкладу №233Д/13 від 02.07.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_6 за договором строкового банківського вкладу №324Д/13 від 29.08.2013 р.; з депозитних рахунків ОСОБА_5 за договорами строкового банківського вкладу №12Д/14 від 15.01.2014 р., №401Д/13 від 03.10.2013 р.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. щодо застосування наслідків нікчемності правочинів - вжиття заходів щодо повернення коштів банку, переданих за договором № 138 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.07.2013 р. шляхом повернення Публічному акціонерному товариству "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" грошових коштів в сумі 3445 822,03 дол. США, які було списано в рахунок погашення кредитної заборгованості з депозитних рахунків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_5, майнові права на які перебували у заставі банку за договорами застави майнових прав № 138/1, № 138/2, № 138/3, №138/4 від 05.06.2014 р., № 138/5 від 06.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/8 від 10.06.2014 р., № 138/12 від 10.06.2014 р., № 138/10 від 10.06.2014 р., №138/11 від 10.06.2014 р., а також 320 986,30 дол. США - відсотки, які мали бути сплачені позичальником, за умови не скорочення терміну повернення кредитних коштів та винесення повідомлення від 25.12.2014 р. № 6599 про нікчемність договорів, на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 20, код ЄДРПОУ: 03359182) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представниками позивача та відповідача надано заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" отримало від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак В.О. повідомлення від 25.12.2014 р. № 6599 про нікчемність договорів, на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та вчинення дії щодо застосування наслідків нікчемності правочину - вжиття заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами в якому зазначено було зазначено наступне:

1. Нікчемність договору про зміни № 1 від 06.06.2014 р. до договору № 138 від 26.07.2013 р., на підставі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Нікчемність правочинів щодо договірного списання коштів з депозитних рахунків ОСОБА_3 за договорами банківського вкладу № ДГ30-3 від 01.10.2013 р., №ДГ30-2 від 23.09.2013 р., № ДГ30-1 від 19.09.2013 р., з депозитних рахунків ОСОБА_4 за договорами строкового банківського вкладу № 273Д/13 від 03.07.2013 р., № 306Д/13 від 22.08.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_7 за договором строкового банківського вкладу № 233Д/13 від 02.07.2013 р.; з депозитного рахунку ОСОБА_6 за договором строкового банківського вкладу № 324Д/13 від 29.08.2013 року; з депозитних рахунків ОСОБА_5 за договорами строкового банківського вкладу № 12Д/14 від 15.01.2014 р., № 401Д/13 від 03.10.2013 р.

3. Застосування наслідків нікчемності правочинів - вжиття заходів щодо повернення коштів Банку, переданих за договором № 138 на кредитну лінію (невідновлювальну) від 26.07.2013 р. шляхом повернення ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" грошових коштів в сумі 3 445 822,03 дол. США, які було списано в рахунок погашення кредитної заборгованості з депозитних рахунків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7,ОСОБА_7, ОСОБА_5, майнові права на які перебували у заставі Банку за договорами застави майнових прав № 138/1, №138/2, № 138/3, № 138/4 від 05.06.2014 р., № 138/5 від 06.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/17 від 10.06.2014 р., № 138/8 від 10.06.2014 р., № 138/12 від 10.06.2014 р., № 138/10 від 10.06.2014 р., № 138/11 від 10.06.2014 р., а також 320 986,30 дол. США - відсотки, які мали бути сплачені позичальником, за умови не скорочення терміну повернення кредитних коштів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані дії, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 2, 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон), виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону, а уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію тощо.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

При цьому, зазначене продовження, обмеження або припинення операцій повинно бути вмотивованим та ґрунтуватися на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дане положення кореспондується з положеннями ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" якими передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.07.2013 р. позивач уклав з ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Договір № 138 на кредитну лінію (невідновлювальну).

Згідно п.1.1 Договору, у період з 26.07.2013 р. по 29.12.2014 р. банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 4000000 (чотири мільйони) дол. США (ліміт) без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк не пізніше 29.12.2014 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 14,5% річних на визначених Договором умовах.

Відповідно до п.3.1 Договору № 138, проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Згідно п.3.2 Договору, за користування кредитом банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок № 20686010015381, а позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок № 20686010015381.

26.07.2013 р. у забезпечення виконання вимог за договором № 138 між позивачем та банком було укладено Іпотечний договір № 13-116 та договір застави рухомого майна № 13-117.

06.06.2014р. позивач уклав з банком договір про зміни № 1 до Договору.

Так, згідно даного Договору: "1.1. У період з "26" липня 2013 р. по 2013 р. по "06" червня 2014 р. банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати позичальникові кредит у рамках кредитної лінії у розмірі, що не перевищує 4 000 000,00 (чотири мільйони) дол. США (ліміт) без додаткових спеціальних переговорів, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк не пізніше "06" червня 2014 р. 17:00 та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 14,5% річних на визначених Договором умовах".

У визначений Договором про зміни № 1 термін, позивач зобов'язання по поверненню кредиту, отриманого за Договором № 138, не виконав.

У зв'язку з цим, банком 10.06.2014 р. було списано:

- за договором застави № 138/8 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1) суму у розмірі 106 714,62 (сто шість тисяч сімсот чотирнадцять дол. США 62 центів) дол. США в рахунок погашення прострочених процентів за кредитом;

- за договором застави № 138/8 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1) суму у розмірі 375 655,68 (триста сімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять дол.США 68 центів) дол. США в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави № 138/9 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1) суму у розмірі 158 885, 00 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн., в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки 138/13 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1) суму у розмірі 23 401,49 (двадцять три тисячі чотириста одна грн. 79) грн., в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки 138/13 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1) суму у розмірі 46 474,52 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят чотири дол. США 52 центів) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави № 138/12 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_2), суму у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки № 138/16 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_2), суму у розмірі 184,93 (сто вісімдесят чотири дол. США 93 центи) дол. США, в рахунок погашення кредиту;

- за договором застави 138/10 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_3), суму у розмірі 173 369,00 (сто сімдесят три тисячі триста шістдесят дев'ять) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/11 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_3), суму у розмірі 54 217,00 (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімнадцять) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки 138/15 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_3), суму у розмірі 5 100,71 (п'ять тисяч сто грн. 71 коп.) грн., в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки 138/15 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_5 (ІН НОМЕР_3), суму у розмірі 9 157,44 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім дол. США 44 цента) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/6 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_8 (ІН НОМЕР_4) суму у розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч) грн. в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/7 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_8 (ІН НОМЕР_4) суму у розмірі 6 500 000,00 (шість мільйонів п'ятсот тисяч) грн.., в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором поруки 138/13 від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_8 (ІН НОМЕР_4) суму у розмірі 205 559,90 (двісті п'ять тисяч п'ятсот дев'ять грн.. 99 коп.) грн. в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/5 майнових прав від 06.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_5), суму у розмірі 1 007 000,00 (один мільйон сім тисяч) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/17 майнових прав від 10.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_5), суму у розмірі 82 191,21 (вісімдесят дві тисячі сто дев'яносто один дол. США 21 цент) дол. США, в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/1 майнових прав від 05.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_3 суму у розмірі 450 000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) дол. США в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/2 майнових прав від 05.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_3 суму у розмірі 450 000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) дол. США в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/3 майнових прав від 05.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_3 суму у розмірі 450 000,00 (чотириста п'ятдесят тисяч) дол. США в рахунок погашення простроченого кредиту;

- за договором застави 138/4 майнових прав від 05.06.2014 р., укладеним між АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" та ОСОБА_3 суму у розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) дол. США в рахунок погашення простроченого кредиту.

Таким чином, після списання перелічених вище грошових сум, зобов'язання позивача за Договором № 138 перед банком були виконані у повному обсязі і цей договір припинено.

Отже, до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 ОСОБА_3, як до осіб, що виконали зобов'язання позивача за Договором № 138 перейшли усі права кредитора у цьому зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, в повідомленні про нікчемність договорів, відповідач зазначає наступне: "Таким чином, внаслідок скорочення терміну користування кредитними коштами та укладення вказаного договору, банк відмовився від власних майнових вимог на суму 320986,30 долл. США - відсотки, які мали бути сплачені позичальником, за умови не скорочення терміну повернення кредитних коштів Таким чином, сторонами вчинено правочин без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином".

Однак, такі твердження не кореспондуються з нормами діючого законодавства.

Так, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, для визнання вищезазначених договорів - нікчемними правочинами, відповідач повинен послатись на конкретну норму закону, яка передбачає їх нікчемність.

Правочини, які є нікчемними чітко визначені певними статтями ЦК України: 1) вчинений з порушенням обов'язкової письмової та но таріальної форми (ст.ст. 218, 219, 220 ЦК України); 2) вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієз датності (ст. 221 ЦК України); 3) вчинений у випадках, передбачених законом, без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); 4) вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України); 5) правочин, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України); 6) удаваний правочин (ст. 235 ЦК України).

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає чіткий перелік підстав, за яких уповноважена особа Фонду гарантування вкладів має право визнавати договори нікчемними правочинами.

Колегія судів зазначає, що у повідомленнях відповідач не посилається на жодну з вищезазначених законодавчих норм, а отже такі правочини можна відносити тільки до оспорюваних правочинів. В такому випадку слід застосовувати положення ст.204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Висновки, якими відповідач обґрунтовує правомірність визнання правочинів нікчемними, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.

Разом з цим, колегія судів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.1 Договору № 138 означений граничний строк погашення кредиту 29.12.2014р., а тому під це визначення підпадає як 29.12.2014 р., так і будь-яка інша дата, що передує зазначеній.

Також, суд апеляційної інстанції вказує на те, що умовами договору № 138 було встановлено, що проценти є платою саме за користування кредитом, строки сплати процентів визначені п. 3.2 Договору, попередня сплата процентів не передбачена, проценти мали сплачуватися після закінчення відповідного звітного місяця.

Тобто жодного обов'язку у позивача по сплаті на користь Банку процентів за період з червня 201 4р. по грудень 2014 р., станом на 06.06.201 4р. не виникло, а тому на день укладення Договору про зміни № 1 банк не мав жодних вимог до позивача, від яких він міг би відмовитись.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єкт владних повноважень, встановивши наявність обставин які, на його думку, свідчили про протиправність правочинів, не був позбавлений можливості у спосіб, передбачений законодавством та у межах своїх повноважень, звернутися в інтересах держави до суду, таким чином дотримавшись необхідного балансу між діями щодо невиплат сум вкладнику та несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням наявності права стягнення сплачених коштів в регресному порядку.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у спірних відносинах діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", без дотримання ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак Валерія Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2015р. по справі № 820/3699/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.