Ухвала суду № 52256358, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р.Справа № 820/3155/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 820/3155/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ-А"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ-А", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001081501 від 12.03.2015 року на зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 492 130,00 грн. та сплати штрафних санкцій у розмірі 123 032,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ-А" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001081501 від 12.03.2015 р.

В апеляційній скарзі відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІСТЕМ-А" зареєстроване у якості платника податку на додану вартість з 01 квітня 2013 року (Свідоцтво № 200117683, індивідуальний податковий номер 327594620306).

20 листопада 2014 року позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року з додатками, у рядку 23.1. якої було відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 492 130,00 гривень.

На підставі наказу ГУ Міндоходів у Харківській області ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 2716 від 25.12.2014 року службовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування у сумі 492 130,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ № 205/20-30-15-01-10/32759461 від 27.01.2015 року, в якому містились висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування. На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001081501 від 12.03.2015 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 492 130,00 грн. та сплати штрафних санкцій у розмірі 123 032,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 492 130,00 з огляду на те, що воно мало обсяги оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців менші, ніж заявлена ним сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Зокрема, з'ясовано, що в охоплений перевіркою період позивач здійснював спорудження (будівництво) основних фондів, а саме - будівництво торгівельно-розважального комплексу за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна ріг вул. Кірова. Понесені у зв'язку з цим ТОВ «СІСТЕМ-А» витрати на придбання робіт, послуг, суми податку на додану вартість за якими включено до складу податкового кредиту, в повному обсязі підтверджено належним чином оформленими первинними, розрахунковими та платіжними документами, що контролюючим органом не заперечується, як і не заперечується реальний характер здійснених господарських операцій.

В той же час, відповідач дійшов висновку про те, що вказані операції не можуть прийматись до уваги при визначенні обсягу оподатковуваних операцій у розумінні пункту 200.5 статті 200 ПК України, оскільки, на його переконання, основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів у контексті положень названої норми ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби». Оскільки витрати на поліпшення основних засобів відображено на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і ці основні засоби ще не введені в експлуатацію, товариство, яке мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не набуло права на отримання такого відшкодування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 статті 200 ПК України. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК України платник податку, який мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби».

Таким чином, якщо зазнані платником витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», цей платник податку має право на отримання бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни скасування не встановлено, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 820/3155/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.