Ухвала суду № 52256323, 12.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3226/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось з адміністративним позовом до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 року №0003001501, №0002991501, №0003011501, №0003021501, №0003031501, №0002981501, №0002971501 та зобов'язання внести до зворотного боку картки особового рахунку відомостей про сплату позивачем авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн. платіжним дорученням №13214 від 18.06.2014 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки ПАТ «Одесагаз» подало платіжне доручення АТ «Єврогазбанк» на повну суму належних до сплати податкових зобов'язань підприємства перед бюджетом, проте, переказ коштів відповідного платіжного доручення виконано не було з вини банку, а тому податковий орган не має право покладати відповідальність за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на позивача.

Представник відповідача проти позову заперечував, оскільки станом на 02.07.2015 року дані про зарахування платежів до бюджету від органів Державної казначейської служби України не надходили, а тому у підприємства ПАТ «Одесагаз» рахується податковий борг у розмірі 3433 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 29.04.2015 року №0003001501, №0002991501, №0003011501, №0003021501, №0003031501, №0002981501, №0002971501. Зобов'язати Котовську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку відомості про сплату позивачем авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн. платіжним дорученням №13214 від 18.06.2014 року.

На вказану постанову Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити задоволенні позовних вимог ПАТ «Одесагаз».

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» (ідентифікаційний код 03351208) відкрито в АТ «Єврогазбанк» рахунок №2600230116972 в національній валюті українська гривня, на якому станом на 18 червня 2014 року наявні грошові кошти. Позивачем 18 червня 2014 року до обслуговуючого банку АТ «Єврогазбанк» надано на виконання платіжне доручення №13214 для сплати заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн.

Заявою №108 від 26.06.2014 року ПАТ «Одесагаз» повідомило Котовську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Одеській області про отримання АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення №13214 від 18.06.2014 року на сплату заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн., а також про те, що з вини банку зарахування вказаної суми до бюджету не було проведено з наданням до податкового органу копії платіжного доручення (аркуш справи 18).

Однак, 29.04.2015 року Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача направлені податкові повідомлення-рішення №0003001501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 165,88 грн., №0002991501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 256,40 грн., №0003011501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 20,72 грн., №0003021501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 686,60 грн., №0003031501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 173,80 грн., №0002981501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 260,36 грн., №0002971501 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 343,30 грн., які позивач вважає не правомірними та такими що підлягають скасуванню.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно до положень п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ від 5 квітня 2001 року переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно із положеннями ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п. п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Таким чином, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17.10.2014 року.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказане платіжне доручення від 18 червня 2014 року №13214 не було списано банком з рахунків позивача без поважних причин.

Позивачем надано копію платіжного доручення від 18.06.2014 року №13214 з якого вбачається, що позивач сплатив заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн. (аркуш справи 17) та це доручення містить відмітку банку «одержано банком» та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання, а тому неперерахування коштів не є наслідком винних дій позивача та до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

За таких обставин колегією суддів не встановлена наявність у позивача недоїмки зі сплати заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про необхідність задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Одесагаз» відомостей про сплату позивачем про сплату позивачем авансових внесків з податку на прибуток за липень 2014 року у розмірі 3433 грн. платіжним дорученням №13214 від 18.06.2014 року, оскільки це сприяє відновленню законних прав та інтересів позивача.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький