Ухвала суду № 52256289, 06.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р.Справа № 820/7744/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/7744/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-будсервис"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просить суд: визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області по встановленню Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" стану платника податків "9" неправомірними; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області змінити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" стану платника податків "9" на стан платника податків "0" .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області по встановленню Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" стану платника податків "9" неправомірними.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області змінити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" стан платника податків "9" на стан платника податків "0"

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Укр-Будсервис" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 38279589, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

З 10.07.2015 року позивач намагається вчинити дії з реєстрації податкових накладних в ЄДРПН, проте у відповідь отримує квитанції "про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних", що документ не прийнято, накладна не зареєстрована, в графі "виявлені помилки" зазначається про порушення вимог п "Г'" ст. 201 ПКУ - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( а.с.7,10,23).

З даного факту позивач декілька разів звертався до реєстраційного органу та подавав реєстраційну картку форми 6 щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, а саме: 10.07.2015 року, 31.07.2015 року, 04.08.2015 року ( а.с.11,15,24).

Водночас ТОВ "Укр-Будсервис" листами № 093 від 10.07.2015 року, № 950 від 31.07.2015 року, № 952 від 04.08.2015 року повідомляло відповідача про наявність звернень до реєстраційної служби про підтвердження відомостей про юридичну особу, надавало копії витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підтвердження свого стану та просило внести відомості в інформаційну базу даних, змінивши неналежний стан " 9" на належний " 0" ( а.с.16,17,22).

Відповідне реагування з боку контролюючого органу відсутнє. Не погоджуючись позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Укр-Будсервис" вчиняло всі необхідні дії щодо встановлення свого статусу місцезнаходження, у контролюючого органу не було законних підстав для зміни стану платника податків та зазначення його як стан " 9".

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

У відповідності до п. 45.2 ст. 45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказом Міністерства фінансів № 1588 від 09.12.2011 року затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі - Порядок, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).

Відповідно до п. 3.8 порядку визначено, що дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Контролюючі органи проводять внесення змін і доповнень до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі: інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків ( п. 9.1 Порядку).

Так, п. 12.1 Порядку визначено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 12.2 Порядку, у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Відповідно до п. 12.3 Порядку, у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою

Згідно з п. 12.5 Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення спірних правовідносин стала невідповідність інформації з баз даних податкового органу відомостям з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо стану платника податків, що призвело до неможливості позивача вчинити дії з реєстрації податкових накладних.

З Єдиного державного реєстру вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи позивача є адреса: 61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури,1.

Працівниками відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 08.07.2015 року було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ "Укр-Будсервис", 61070, м.Харків, вул. Ак. Проскури,1 для перевірки місцезнаходження позивача, про що було зроблено запис в журналі обліку особистого прийому громадян (а.с. 8-9).

Також, з матеріалів справи вбачається, що посадових осіб контролюючого органу було особисто прийнято директором та додатково надано необхідний пакет документів щодо підтвердження місцезнаходження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Укр-Будсервис" вчиняло всі необхідні дії щодо встановлення свого статусу місцезнаходження, Таким чином, у контролюючого органу не було законних підстав для зміни стану платника податків та зазначення його як стан " 9".

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Будсервис" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/7744/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.