Ухвала суду № 52256194, 12.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 666/1407/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гордимов А.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, в якому вказав, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки при призначенні пенсійної виплати не було враховано частину його заробітної платні, на які у тому числі нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме відображені в графі «Інші» довідки № 07/06-19/6951 від 02.10.2012 року виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 10 495,30 грн. та суми індексації заробітної плати на загальну суму 1920,94 грн. Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати протиправними дії управління ПФУ в м. Херсоні щодо неврахування при визначенні розміру пенсії частини заробітної платні, на яку у тому числі враховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 10495,30 грн. та суми індексації заробітної плати на загальну суму 1920,94 грн., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник позивача надала до суду заяву в якій просила розглядати справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнала, просила у задоволені позову відмовити.

Постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з більшого заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 27.01.2015 року в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 73,08 гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог пп.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

27.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні із заявою про перерахунок пенсії, оскільки при призначенні пенсійної виплати не було враховано частину його заробітної платні, на які у тому числі нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме відображені в графі «Інші» довідки № 07/06-19/6951 від 02.10.2012 року виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 10 495,30 грн. та суми індексації заробітної платні на загальну суму 1920,94 грн.

В листі управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні вих. № 26/Т-1 від 10.02.2015 року зазначено, що розмір пенсійної виплати призначеної ОСОБА_2 було визначено відповідно до чинного пенсійного законодавства. Вказано, що при розрахунку розміру пенсійної виплати (відповідно до наданих Херсонською митницею даних) були враховані всі складові заробітної платні за винятком сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, оскільки вони до переліку складових заробітної плати державних службовців не входять.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом №3723 -XІІ.

Вимогами ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723 -XІІ встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розмірі їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно до вимог ч.2 ст.37-1 згаданого Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється із сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правила у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки - входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, вимогами ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до вимог ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Вимоги статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Як було встановлено, з таких виплат державним службовцям як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки, нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 (головуючий - Гусак М.Б.), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, на вищезазначені виплати державним службовцям, такі як допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також премії та надбавки нараховуються та утримуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок.

Колегія суддів вважає, що, оскільки отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, то позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що неврахування відповідачем складових заробітної плати, на підставі якої встановлюється пенсія, здійснюється перерахунок пенсії, запроваджених нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались державним службовцям під час проходження ними державної служби, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили - Закону України «Про державну службу», Закону України «Про оплату праці», а також Постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови та в своїй апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 15 червня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький