Ухвала суду № 52256155, 06.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/771/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

25.01. 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Південної митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 30.12.2011 року №2764-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_2.» в частині припинення з 30.12.2011 року його перебування на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці; поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 30.12.2011 року; допустити негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці з 30.12.2011 року та стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Стягнуто з Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2011 року по 17.06.2013 року в розмірі 53832,10 грн.

Допущено до негайного виконання постанову в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за один місяць вимушеного прогулу в сумі 2949,45 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Одеська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні поданого позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 30.12.2011 року Державна митна служба України наказом №2764-к припинила перебування позивача на державній службі в митних органах на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року у справі №1570/771/2012 з 31.12.2011 року ОСОБА_2 поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 року №К/800/60026/13 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року залишено без змін.

В своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, не повинен обмежуватись встановленням періоду, за який необхідно виплатити цей середній заробіток, а має вирішити питання про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

З урахуванням висновку Вищого адміністративного суду України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, у випадку поновлення на роботі з дати звільнення, працівник має право на стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

При цьому, установлено, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.

Згідно п. 1 Порядку цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Зазначеним Порядком встановлюється період, за яким обчислюється заробітна плата. Так, зокрема, в всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім тих, що вказані в інших абзацах п. 2 Порядку) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з п.5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

П. 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (зі змінами).

З матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_2 було звільнено з 31.12.2011 року згідно наказу Державної митної служби України №2764-к від 30.12.2011 року та поновлено на роботі - 17 червня 2013 року, згідно наказу Південної митниці №415-к від 17.06.2013 року, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за червень 2013 року.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції вірно встановив, що періодом нарахування середнього заробітку ОСОБА_2 є період з 30.12.2011 року по 17.06.2013 року.

У довідці від 06.07.2015 року № 181 Одеська митниця Державної фіскальної служби вказала, що середня заробітна плата позивача (за останні два календарні місяці жовтень, листопад 2011 року) за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2011 року по дату поновлення 03.06.2013 року становить 18339,75 грн.

При цьому, з розрахункового листка середньомісячної зарплати з виплат 2-х місяців ОСОБА_2 вбачається, що відповідачем був зроблений розрахунок середньоденної заробітної плати позивача з посадового окладу, а саме з 1147 грн. (1147х2міс./353 год. = 6,50). Розрахунок був проведений за період з 31.12.2011 року по 03.06.2011 року та до виплати склало 18339,75 грн.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги вказані розрахунки відповідача.

З матеріалів справи, а саме з розрахункового листка середньомісячної зарплати ОСОБА_2 встановлено, що за період з 24.03.2011 року по 29.12.2011 року йому було нараховано за березень 2011 року - 889,73 грн., за квітень 2011 року - 2927,35 грн., за травень 2011 року - 2798,27 грн., за червень 2011 року - 2931,96 грн., за липень 2011 року - 3079,48 грн., за серпень 2011 року - 3236,22 грн., за вересень 2011 року - 3231,61 грн., за жовтень 2011 року - 3102,53 грн., за листопад 2011 року - 3277,71 грн., за грудень 2011 року - 3102,53 грн. (т. 2 а с. 210).

Таким чином, за останні два календарні місяці перед звільненням (а саме 30.12.2011 року) позивачу була нарахована середньомісячна заробітна плата за жовтень 2011 року у розмірі 3102,53 грн., за листопад 2011 року у розмірі 3277,71 грн., яка скадає у загальному розмірі 6380,24 грн.

Саме із зазначеної суми та у відповідності до п. 8 Порядку № 100 повинна розраховуватись середньоденна (годинна) заробітна плата позивача, та в подальшому середня місячна заробітна плата як розрахункова величина для нарахування виплат за вимушений прогул.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 року №911/о/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні за жовтень 2011 року становить - 168,0, за листопад 2011 року становить 176,0).

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що середньогодинна заробітна плата ОСОБА_2 складає - 18,55 грн. (6380,24 грн./344,0=18,55 грн.).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23.08.2011 №8515/о/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік" норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні за січень 2012 року становить 159,0, за лютий 2012 року становить - 168,0, за березень 2012 року становить - 167,0, за квітень 2012 року - 159,0, за травень 2012 року становить - 159,0, за червень 2012 року становить - 151,0, за липень 2012 року становить - 176,0, за серпень 2012 року становить - 175,0, за вересень 2012 року становить - 160,0, за жовтень 2012 року становить - 184,0, за листопад 2012 року становить - 176,0, за грудень 2012 року становить - 167,0.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2012 № 9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні за січень 2013 року становить 168,0, за лютий 2013 року становить - 160,0, за березень 2013 року становить - 159,0, за квітень 2013 року становить - 175,0, за травень 2013 року становить - 151,0, за червень 2013 року за 10 днів становить 80,0.

Із врахуванням вимог Порядку № 100 та з огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 30.12.2011 року по 17.06.2013 року становить: за грудень 2011 року за один день 148,4 грн. (18,55 х 8,0), за січень 2012 року 2949,45 грн. (18,55 х159,0), за лютий 2012 року 3116,4 грн. (18,55 х 168,0), за березень 2012 року 3097,85 грн. (18,55 х 167,0), за квітень 2012 року 2949,45 грн. (18,55 х 159,0), за травень 2012 року 2949,45 грн. (18,55 х 159,0), за червень 2012 року 2801,05 грн. (18,55х 151,0), за липень 2012 року 3264,8 грн. (18,55х176,0), за серпень 2012 року 3246,25 грн. (18,55х175,0), за вересень 2012 року2968 грн. (18,55 х 160,0), за жовтень 2012 року 3413,2 грн. (18,55 х 184,0), за листопад 2012 року 3264,8 грн. (18,55 х 176,0), за грудень 2012 року 3097,85 грн. (18,55 х 167,0), за січень 2013 року 3116,4 грн. (18,55 х 168,0), за лютий 2013 року 2968 грн. (18,55 х 160,0), за березень 2013 року 2949,45 грн. (18,55 х 159,0), за квітень 2013 року 3246,25 грн. (18,55х175,0), за травень 2013 року 2801,05 грн. (18,55 х 151,0), за червень 2013 року за 10 днів 1484 грн. (18,55 х 80,0), що у загальній сумі складає - 53832,10 грн.

Таким чином, стягненню на користь позивача з Одеської митниці ДФС підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі саме 53832,10 грн., як вірно встановлено судом першої інстанції.

Посилання відповідача на необхідність в даному випадку застосовувати інший порядок розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме, виходячи із посадового окладу позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв