Ухвала суду № 52255700, 13.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р. Справа № 43547/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі за позовом Волинської філії товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія ,,Альфа-Гарант до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Волинська філія товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія (далі - Волинська філія ТзДВ СК) ,,Альфа-Гарант звернулась в суд з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) від 23 лютого 2011 року за №0001212200/0.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному зясуванні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що датою збільшення валового доходу від страхової діяльності є момент виникнення у страховика страхових зобовязань перед страхувальником, тобто дата набрання чинності договором страхування (дата отримання першої частини страхового платежу).

Луцька ОДПІ вважає, що викладені в акті перевірки висновки повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просить скасувати оскаржену постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник податкового органу в судове засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що в грудні 2010 року Луцькою ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Волинської філії ТзДВ СК ,,Альфа-Гарант з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт за № 488/2200/33998388 від 04 лютого 2011 року. В акті перевірки зазначено, що позивач порушив вимоги п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7, п.п.11.3.1 п.11.3 статті 11 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 1 381 грн., в тому числі за 2009 рік 639 грн., за III квартал 2010 року 742 грн.. Також в акті зафіксовано порушення порядку складання декларації з податку на доходи страховика, затвердженого наказом ДПА України від 31 березня 2003 року за №146, що призвело до заниження валових доходів від страхової діяльності: за 4 квартал 2008 року на суму 10 412 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 16 823 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 1 837 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 3 371 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 18 934 грн. та завищено валові доходи за 3 квартал 2008 року на суму 10 412 грн., 2 квартал 2009 року на суму 22 032 грн., 2 квартал 2010 року на суму 25 209 грн..

На підставі висновків акту перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року за №0001212200/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 4585,25 грн., в тому числі 1 381 грн. основного платежу та 3204,25 грн. штрафних санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що коли договір страхування набирає чинності після сплати першого страхового платежу, то сума страхових платежів, передбачена договором, який ще не набув чинності, не включається до оподатковуваного доходу від страхової діяльності, а включається до оподатковуваного доходу від діяльності, інша ніж страхова та оподатковується за ставкою 25 %.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти за договорами страхування були одержані в конкретному звітному періоді, за договором страхування укладеним в цьому звітному періоді. Тому такі кошти мають бути оподатковані в тому ж звітному періоді, в якому вони надійшли незалежно від дати набрання чинності договором страхування, за ставкою визначеною підпунктом 7.2.1 пунктом 7.2 статті 7 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств.

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР,,Про оподаткування прибутку підприємств ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону;

за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Відповідно до п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Частиною 4 ст. 18 Закону України від 07.03.1996 року № 85/96-ВР ,,Про страхування визначено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що позивач нараховуючи та сплачуючи податок на прибуток за ставкою 3 відсотки, діяв у відповідності з вимогами вказаних нормативних актів.

За таких обставин колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновку суду першої інстанції щодо неправомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не вказують жодного нормативного документу, яким чітко визначено обовязок платника податків оподатковувати страхові платежі за ставкою 25%.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року у справі № 2а/0370/739/11 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий В.В. Святецький

Судді Р.Й. Коваль

ОСОБА_1

Ухвала в повному обсязі складена 17 жовтня 2011 року.