Постанова № 52255301, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6258/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Вільгельм А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №43 «д» від 18.03.2015 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 02.03.2015 за № КВ 082150610290.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, яка подавалась позивачем органу державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки в цій декларації наведено недостовірні дані щодо відсутності необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що інспектором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києва (правонаступником якого є Державна архітектурно-будівельна інспекція України), з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації №КВ 082150610290 від 02.03.2015 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція в межах геометричних розмірів приміщень садового будинку літ. «А» за адресою: м. Київ, СТ «Більшовик», АДРЕСА_1» (ІІ категорія складності), проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За підсумками перевірки складено акт від 16.03.2015 та виявлено, що позивачем у вказаній декларації наведено дані щодо відсутності необхідності надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вказаною адресою згідно пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 07.07.2011, у зв'язку з виконанням будівельних робіт з реконструкції вищезазначеного садового будинку в межах геометричних розмірів приміщень. Разом з тим, за наслідками розгляду робочого проекту та технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна, контролюючим суб'єктом установлено, що садовий будинок реконструюється з влаштуванням прибудови на рівні першого поверху, за межами геометричних розмірів існуючого будинку.

Зважаючи на викладене, відповідач дійшов висновку, що позивачем надані недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт в частині відсутності містобудівних умов та обмежень забудови, чим порушено ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перевірка проводилась у присутності представника позивача, який заперечував проти викладених в акті висновків перевіряючої особи.

За результатами перевірки відповідачем винесено припис від 16.03.2015, адресований позивачу, з вимогою усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва до 30.05.2015.

Також, внаслідок згаданої перевірки наказом від 18.03.2015 № 43 «д» скасовано реєстрацію декларації №КВ 082150610290 від 02.03.2015 про початок виконання будівельних робіт.

Не погоджуючись із цим наказом, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 названої правової норми передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у відповідності до указу Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Положеннями частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції та визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Аналізуючи висновки контролюючого суб'єкта щодо встановленого в ході перевірки порушення позивачем законодавства у сфері містобудування, колегія суддів зважає на таке.

Зі змісту ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» випливає, що право замовника на виконання будівельних робіт на об'єкті ІІ категорії складності виникає після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Порядок виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Положеннями пункту 2 цього Порядку передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, та реєстрації відповідною Інспекцією декларації (щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності).

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Як було встановлено судом, внаслідок позапланової перевірки відомостей, зазначених позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 02.03.2015 за №КВ 082150610290, органом державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено обставини, які, на його переконання, свідчать про недостовірність наведених позивачем у цій декларації даних в частині містобудівних умов та обмежень.

Як убачається із матеріалів справи, у вказаній декларації позивачем зазначено, що до об'єкта будівництва не вимагаються містобудівні умови та обмеження. При цьому, позивач послався на пункт 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 07.07.2011.

Згідно цього пункту містобудівні умови та обмеження не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Разом з тим, відповідачем було виявлено, що садовий будинок реконструюється за межами геометричних розмірів існуючого садового будинку. Такого висновку відповідач дійшов на підставі порівняння технічного паспорту на садовий будинок від 24.03.2006 та розробленого на замовлення позивача робочого проекту «Реконструкція в межах геометричних розмірів приміщень садового будинку літ. «А» за адресою: м. Київ, СТ «Більшовик», АДРЕСА_1». Так, зі змісту цих документів вбачається, що станом на день складання технічного паспорту будинок не мав прибудови на рівні першого поверху, в той час як у робочому проекті ця прибудова зазначена.

У той же час, матеріали справи містять технічний паспорт на садовий (дачний) будинок позивача, виготовлений станом на 07 березня 2015 року, з якого вбачається наявність вищевказаної прибудови на рівні першого поверху. Крім того, матеріали справи підтверджують, що згаданий будинок було реконструйовано шляхом влаштування вказаної прибудови ще до 2013 року, що підтверджується обставинами, викладеними в актах перевірок, які були проведені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у квітні, вересні та грудні 2013 року.

Колегією суддів установлено, що за наслідками вищезгаданих перевірок позивача, проведених протягом 2013 року, його було притягнуто до відповідальність за проведення будівельних робіт на об'єкті без документів, які надавали б право їх виконувати, та за використання нерухомого майна, не прийнятого в експлуатацію в установленому порядку (самовільне влаштування та експлуатація прибудови на рівні першого поверху садового будинку), а також за невиконання приписів про усунення правопорушень у сфері містобудування.

Як убачається із робочого проекту «Реконструкція в межах геометричних розмірів приміщень садового будинку літ. «А» за адресою: м. Київ, СТ «Більшовик», АДРЕСА_1», розробленого на замовлення позивача інженером-проектувальником Колесніченко О.С., який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, реконструкція садового будинку включає в себе виконання робіт в межах його геометричних розмірів, з урахуванням існуючої прибудови на рівні першого поверху.

Тобто, на даний час, виконання будівельних робіт, декларацію про початок яких позивачем подано в установленому порядку до органу державного архітектурно-будівельного контролю в березні 2015 року, заплановане в межах фактично існуючих геометричних розмірів відповідного садового будинку, без влаштування прибудови на рівні першого поверху, адже така прибудова була влаштована значно раніше, про що було відомо уповноваженому органу.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача про те, що садовий будинок реконструюється за межами його геометричних розмірів.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 24 цього Переліку містобудівні умови та обмеження не надаються для будівництва садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв. м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Зазначене виключення щодо надання містобудівних умов та обмежень для будівництва садових будинків загальною площею до 300 кв. м з числом надземних поверхів не більше двох, на переконання колегії суддів, також поширюється на реконструкцію відповідних садових будинків. Такий висновок узгоджується із терміном будівництва, що наведений у глосарії Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни від 16.05.2011 № 45, та загального визначення будівельних робіт, яке наведене у Порядку виконання будівельних робіт, затвердженому постановою Уряду України від 13.04.2011 №466. Згідно цих нормативно-правових актів, реконструкція є складовим елементом будівництва та будівельних робіт.

Отже, відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 07.07.2011, будівельні роботи, які має намір здійснити позивач, не потребують отримання містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем були наведені достовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Стаття 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для скасування її реєстрації.

За правилами, закріпленими у вказаній нормі, виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об'єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.

Так, за приписами частини 2 цієї норми, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Правила скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт деталізовані в пункті 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, згідно з яким у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Отже, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об'єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, яке є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії як наведення у цій декларації недостовірних даних, яке може бути виражене в тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, або зазначені у декларації дані містили розбіжності. При цьому, вказані недостовірні дані чи розбіжності мають обов'язково давати підстави для висновків, що об'єкт будівництва самочинно збудований.

За визначенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 цього Закону містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів не вбачає зв'язку між визначеними законом підставами визнання об'єкта самочинним будівництвом та зазначенням у декларації про початок виконання будівельних робіт відомостей про містобудівні умови й обмеження чи про відсутність необхідності у їх отриманні.

Ураховуючи викладене, судова колегія вказує на те, що зазначення недостовірних відомостей в декларації про початок виконання будівельних робіт, а також здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Однак, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних відомостей, які дають підстави вважати об'єкт самочинно збудованим. Відтак, за умови встановлення достовірності відомостей, зазначених замовником у декларації, чи відсутності підстав вважати об'єкт будівництва самочинно збудованим, або ж відсутності зв'язку між вказаними у такій декларації недостовірними даними із обставинами, які свідчать про самочинність відповідного будівництва, скасування реєстрації відповідної декларації не допускається.

З огляду на те, що вказані позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт дані відносно містобудівних умов та обмежень відповідають дійсності на час її подання і не можуть свідчити про те, що садовий будинок літ. «А» за адресою: м. Київ, СТ «Більшовик», АДРЕСА_1 є самочинно збудованим, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність та безпідставність скасування відповідачем реєстрації декларації позивача №КВ 082150610290 від 02.03.2015.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставина самочинної реконструкції вказаного будинку шляхом влаштування прибудови на рівні першого поверху, яка проведена до 2013 року, і визнається позивачем, не пов'язана з відомостями стосовно містобудівних умов та обмежень, що зазначені позивачем у вищевказаній декларації, поданій у березні 2015 року, а тому відхиляється судом.

За підсумками наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №43 «д» від 18.03.2015 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 02.03.2015 за № КВ 082150610290 прийнятий з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що порушує справедливий баланс між несприятливими наслідками для суб'єкта містобудування та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини та викладені висновки, колегія суддів вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням вищевказаної правової норми, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 липня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №43 «д» від 18 березня 2015 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 09 жовтня 2015 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.