Ухвала суду № 52255263, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2472/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Мотиль В.І., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Гладченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року у справі № 825/2472/15-а за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

07.08.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.05.2015 форми Ф б/н, яким ФО ОСОБА_4 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок з громадян України. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Позивач дійсно володіє автомобілем Toyota Highlander 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 см3, який придбано позивачем у травні 2013 року та 04.06.2013 зареєстровано у Чернігівському ВРЕР відповідно до вимог законодавства. Крім того, при реєстрації позивачем було сплачено податок, який підлягав сплаті за першу реєстрацію автомобіля на території України, на підставі п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

При цьому, позивач при придбанні власного автомобіля ніяк не міг та і не зобов'язаний був розраховувати на те, що у майбутньому держава, шляхом внесення змін до ПК України, покладе на нього додаткові витрати у вигляді транспортного податку, що значно погіршить його матеріальне становище, збільшивши витрати на 25000,00 грн. на рік.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року у цій справі у задоволені адміністративного суду відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено доводи, аналогічні позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 04.06.2013 р. придбав авто Toyota Highlander 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 см3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 12).

27.05.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № б/н, яким позивачу як власнику зазначеного транспорту визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн., яку отримано позивачем 06.06.2015 року. (а.с.9)

Не погодившись з повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду для його оскарження.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Судом встановлено, що автомобіль Toyota Highlander, 2013 року випуску та зареєстрований за позивачем 04.06.2013 р.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача використовується з 2013 року, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 2015 рік автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, та податковим органом правомірно нараховано транспортний податок ОСОБА_4.

Згідно п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято дане податкове повідомлення- рішення.

Посилання позивача на невідповідність податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 формі, визначеній ПК України, оскільки не містить номеру, а отже ставить під сумнів його законність та відповідність нормам законодавства не заслуговують на увагу, так як спростовуються самими матеріалами справи (а. с. 9, 24), з яких вбачається, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.05.2015 винесено за № 3443.

Доводи позивача про подвійне оподаткування з огляду на п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 та п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України колегія суддів вважає помилковими, оскільки ці два податки є різними видами податку, до того ж, перший з яких на даний час не існує.

Разом з тим, посилання позивача на ст. 41, 58 Конституції України також безпідставні, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення не впливає на володіння та користування майном позивача, а Закон України № 71-VII від 28.12.2014р. не змінює вид податку, а запроваджує новий, зміни ж внесені ще у 2014 році, заздалегідь встановили, що з 2015 року власники вказаних автомобілів мають сплачувати даний вид податку, а отже в даному випадку не має зворотної дії в часі.

Засобом забезпечення верховенства Конституції України є діяльність Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної ради Автономної Республіки Крим. Ця діяльність здійснюється Конституційним Судом України на підставі частини першої статті 150 Конституції України, а також пункту 1 статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Твердження позивача щодо неконституційності вищезазначеного закону також є безпідставними, оскільки рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності Закону України № 71- VII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не приймалось.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2015 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року, залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року у справі № 825/2472/15-а за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.