Ухвала суду № 52255246, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15542/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом прокурора міста Києва до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Києва звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про: визнання протиправним відхилення подання від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про міліцію» та інших нормативно-правових актів щодо обігу зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів»; зобов'язання анулювати дозволи на зберігання нагородної зброї (згідно переліку), та привести у відповідність до закону абз.2 п.5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник 3-ї особи заперечували проти задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що за результатами перевірки дотримання МВС України та його територіальними підрозділами вимог Закону України "Про міліцію", інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок обліку та використання зброї, прокуратурою міста Києва встановлено порушення названим Міністерством п.13 ст.10, п.22 ст.11 Закону України "Про міліцію", пп.33 п.4 Положення, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 383/2011, та розділу 4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622.

Перевіркою виявлено, що упродовж 2011-2014 років наказами Служби безпеки України, Міністерства оборони України, МВС України та Управління Державної служби охорони України нагороджено короткоствольною вогнепальною зброєю колишніх високопосадовців України, та в подальшому Департаментом громадської безпеки МВС України видано дозволи на її зберігання: ОСОБА_2 - MAUSERC96, дозвіл від 17.12.12 НОМЕР_1; ОСОБА_3 - GLOCK19, дозвіл від 05.09.11 НОМЕР_2; ОСОБА_4 - ФОРТ 1705, дозвіл від 23.12.11 НОМЕР_3, SIGSAUERP226, дозвіл від 17.01.11 НОМЕР_3 та WALTHER, дозвіл від 20.12.12 НОМЕР_3; ОСОБА_5 - GLOCK19, дозвіл від 07.05.12 НОМЕР_4, ФОРТ 1705, дозвіл від 16.11.12 НОМЕР_4, та MAUSER дозвіл від 17.09.12 НОМЕР_4; ОСОБА_6 - WALTHER Р 38, дозвіл від 22.12.13 НОМЕР_5, BERETTA A92FS, дозвіл від 22.12.13 НОМЕР_5; ОСОБА_7 - HEKLER@KOCH USP, дозвіл від 08.11.13 НОМЕР_6; ОСОБА_8 - SIGSAUERP226 НОМЕР_7, дозвіл від 23.08.13 № 1707; ОСОБА_9 - KWCPMMAKAROV НОМЕР_8, дозвіл від 23.08.13 НОМЕР_9 та BERETTA A92FS НОМЕР_10, дозвіл від 01.07.12 НОМЕР_9; ОСОБА_10 - SIGSAUERP226 НОМЕР_11, дозвіл від 04.12.12 НОМЕР_12; ОСОБА_11 - BERETTA НОМЕР_13, дозвіл від 18.01.13 НОМЕР_14 та MAUSER НОМЕР_15, дозвіл від 24.10.13 НОМЕР_14; ОСОБА_12 - ТТ НОМЕР_16, дозвіл від 18.04.12 НОМЕР_17.

Відповідно до електронної бази "Розшук" МВС України названі особи переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і в порядку, визначеному статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України, вказаним особам повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Згідно положень пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи, зокрема, на придбання, зберігання вогнепальної зброї, а також проводити їх перереєстрацію в разі пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Враховуючи наявність дозволів на зберігання зброї, виданих названим вище особам, їх розшук та повідомлення про підозру у вчиненні злочину, а також приписи пункту 5.1 вищевказаної Інструкції, прокуратура міста Києва внесла до МВС України подання від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 з вимогами: розглянути це подання та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також причин і умов, що їм сприяють; анулювати перелічені вище дозволи на зберігання та носіння нагородної зброї; вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб МВС України та керівників його територіальних підрозділів, винних у вказаних порушеннях законодавства;

Листом від 18.09.14 № 20062/25 МВС України відхилило вищевказане подання як необґрунтоване, зазначивши про відсутність визначених пунктом 22 ст.11 Закону України "Про міліцію" та пунктом 5.1 згаданої Інструкції підстав для анулюванням згаданих дозволів на зберігання вогнепальної зброї.

Отримавши відмову МВС України прокурор міста Києва звернувся до суду з даним позовом.

Згідно п.4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 № 622,у разі виявлення порушень правил дозвільної системи органи внутрішніх справ мають право на підставі п.22 ст.11 Закону України "Про міліцію", анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством, а також анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 Інструкції.

Абзацом 2 пункту 5.1 Інструкції визначено, що органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію, зокрема в разі пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про анулювання вищевказаних дозволів з огляду на те, що в переліку підстав, який є вичерпним, відсутня така підстав для анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї як повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Колегія суддів погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції, виходячи з такого.

Позиція позивача ґрунтується на тотожності поняття «пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину» з поняттям «повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину»), передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції відповідно 1960 року та 2012 року.

З положень п.14 ч.1 ст.3, статей 276-280 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року вбачається, що інститут «повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину» запроваджено цим Кодексом.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.3 цього Кодексу, притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За змістом КПК України в редакції 1960 року та відповідно до п.1.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, на яке посилається апелянт, у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст.80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Водночас, незважаючи на те, що згідно КПК України в редакціях 1960 року та 2012 року відповідно від моменту «пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину» та «повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення/злочину») починається перебіг стадії кримінального провадження - притягнення особи до кримінальної відповідальності, ці поняття не є тотожними, з огляду на таке.

З п.13 ч.1 ст.3, ст.42, 283, 290 та 291 КПК України в редакції 2012 року вбачається збереження інституту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину шляхом саме складання слідчим і затвердження прокурором, або в окремому випадку складання і затвердження прокурором, обвинувального акту, що є фінальною стадією досудового розслідування кримінальної справи. Відповідно, з урахуванням вказаних вимог, особа вважається такою, якій пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, за умови складання і затвердження обвинувального акту стосовно неї, а не повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

В контексті наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб МВС України щодо відхилення подання прокурора міста Києва від 19.08.2014 № 07/1/2-232вих-14 "Про усунення порушень вимог Закону України "Про міліцію" та інших нормативно-правових актів щодо обігу зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, а також в частині зобов'язання МВС України анулювати дозволи на зберігання нагородної зброї.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України анулювати вказані дозволи, але зобов'язання МВС України привести у відповідність закону абзац другий п.5.1. Інструкції від 21.08.1998 року затвердженого наказом №622 є законним та обгрунтованим рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України, надав до суду належні докази правомірності своїх дій, та обгрунтував їх у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом вірно застосовано норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 20.07.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.