Ухвала суду № 52255241, 07.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/4357/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про: визнання неправомірною відмову в здійсненні перерахунку пенсії з 01.09.2008 року, та зобов'язати здійснити такий перерахунок.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 30.07.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, та скасувати оскаржуване рішення.

Позивач до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 28.11.2013 року, яка набула чинності 14.05.2014 року та містить відповідний запис, задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з 01.09.2008 року (а.с.6-7).

Всупереч вказаній постанові відповідач відмовляється виконувати рішення суду, посилаючись на те, що останнє ухвалене на тимчасово окупованій території України.

Імперативними приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, постанова Ленінського районного суду м. Севастополя від 28.11.2013 року, яка набрала законної сили 14.05.2014 року, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, була ухвалена іменем України, а тому правових підстав для невиконання вказане рішення не було.

Колегія суддів при вирішенні даного спору вказує на вимоги ст.124 Конституції України, які є нормами прямої дії, та передбачають, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя.

Крім того, приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України зазначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом.

За наведених обставин, з метою забезпечення належного виконання судового рішення, що набрало законної сили, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Проаналізувавши наведені норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги до органу Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими, та засновані на нормах права.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів правомірності відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними положеннями закону.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 30.07.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30.07.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.