Ухвала суду № 52255097, 06.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 рокусправа № 804/8316/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Макс» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бюро Макс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002612202 від 23.06.2015 року та № 0002622202 від 23.06.2015 року .

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги докази відсутності реального здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Південпроменерго», а саме матеріали про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Південпроменерго».

Представник відповідача не з'явився, повістка вручена 07.09.2015.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 08.06.2015 року №1252/04-61-22-2/36295258 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002612202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 4500 грн. та штрафні санкції - 2250грн.; та №0002622202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5000грн. та штрафні санкції - 2500грн.

Актом перевірки встановлено порушення вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.138, ст.140 Податкового кодексу України, неправомірно включено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування: витрати на придбання послуг від ТОВ «Південпроменерго» за 2014 рік склали - 25000грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 4500грн.; в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість операціях з придбання послуг від ТОВ «Південпроменерго», що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року у сумі 5000грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Південпроменерго» укладено договір №ПКД-03032014 від 03.03.2014 про надання послуг правової-консультативної допомоги по юридичним питанням.

За результатами надання вказаних послуги контрагентом позивача було виписано та надано акт №29082014 від 29.08.2014 про надання послуг та податкову накладну №206 від 29.08.2014 на загальну суму 30 000грн. з урахуванням ПДВ. Здійснення оплати підтверджується платіжним дорученням №478 від 15.09.2014.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Південпроменерго» в перевіреному періоді.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Фактичне виконання угоди з ТОВ «Південпроменерго» підтверджено наданими копіями первинних бухгалтерських документів, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріали справи містять копії договору, акту про надання послуг, податкову накладну, докази сплати за надані послуги.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків вказаних первинних бухгалтерських документів позивача.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, одним з видів діяльності ТОВ «Південпроменерго» є діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, консультації з питань оподаткування, що підтверджує можливість вказаного підприємства виконати у мови договору №ПКД-03032014 від 03.03.2014 про надання послуг правової-консультативної допомоги по юридичним питанням.

Отримані позивачем послуги були використані у власній діяльності.

Доводи апеляційної скарги є помилковими, оскільки формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Макс» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник