Постанова № 52254663, 06.10.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" жовтня 2015 р. Справа № 5004/635/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- не з’явився;

відповідача- Наумчук В.А. (довіреність №5163/08 від 05.10.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Публічного акціонер-ного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу господарсь-кого суду Волинської області від 02.09.2015р. у справі №5004/635/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України» м.Київ

до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» м.Луцьк

про стягнення 9 252 881 грн. 26 коп. заборгованості по розрахунках,-

Представнику Відповідача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Госпо-дарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судо-вого процесу стороною задоволено. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.09.2015р. у справі №5004/635/12 (суддя Шум М.С.) відстрочено виконання рішення до 01.01.2016р. за позовом Публічного акціо-нерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті – НАК «Нафтогаз України») до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (надалі в тексті – Підприємство) про стягнення 9 252 881 грн. 26 коп. заборгованості по розрахунках.(т.2, арк.спра-ви 119-121).

Ухвала вмотивована тим, що відстрочення виконання рішення суду до 01.01.2016р. не приз-веде до негативних соціальних наслідків, разом з тим, не позбавить кредитора можливості вико-нати рішення суду в розумний строк.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 02.09. 2015р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, покласти судові витрати на Відповідача.(т.2, арк.справи 128-131).

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена судом із порушенням норм матеріаль-ного та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції врахував лише скрутне матеріаль-не становище боржника, однак не дослідив не менш складне матеріальне становище Позивача, крім того, НАК «Нафтогаз» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, оскільки забезпечує підприємства та населення природним газом.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. поновлено про-пущений строк, прийнято апеляційну скаргу НАК «Нафтогаз України» до провадження, справу призначено на 06.10.2015р.(т.2, арк.справи 125,126).

Підприємство 01.10.2015р. через канцелярію суду подало відзив, в якому просить суд зали-шити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.(т.2, арк.справи 140-144). У судовому засіданні апеляційної інстанції 06.10.2015р. представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової по-зиції.

Позивач не забезпечив явку свого представника у призначене на 26.08.2015р. судове засідан-ня, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку, про що свід-чить повідомлення з пошти про вручення поштового відправлення.(т.2, арк.справи 132). Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті через відсутність потреби в ній та 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, який є присічним.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матері-ального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року ПАТ НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Во-линської області з позовом до ДКП «Луцьктепло» про стягнення 9 252 881 грн. 26 коп. заборгова-ності, штрафу, інфляційних втрат та річних.(т.1, арк.справи 3-5).

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.06.2012р. у справі №5004/635/12 задоволено позов частково. Присуджено до стягнення з Підприємства на користь НАК «Нафтогаз України» 8 087 994 грн. 53 коп. заборгованості, 45 291 грн. 71 коп. пені, 58 353 грн. 18 коп. інфля-ційних втрат, 87 456 грн. 84 коп. -3% річних та 57 607 грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 407 625 грн. 39 коп. пені та 566 159 грн. 62 коп. -7% штрафу – відмовлено.(т.1, арк.справи 75-78).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. – рішення місцевого су-ду у даній справі скасовано в частині відмови у задоволенні пені та 7% штрафу. В цій частині при-йнято нове рішення, про стягнення з Відповідача на користь Позивача 226 458 грн. 55 коп. пені, 283 079 грн. 81 коп. -7% штрафу та 4 869 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скар-ги. В стягненні іншої частини пені в сумі 226 458 грн. 55 коп. та 7% штрафу в сумі 283 079 грн. 81 коп. відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.(т.1, арк.справи 141-145, 172-175).

На виконання вказаних судових рішень господарським судом Волинської області видано накази від 30.07.2012р. №5004/635/12-1 та 28.11.2012р. №5004/635/12-1 та №5004/635/12-2.(т.1,арк. справи 96, 149, 150).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області від 24.12.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу гос-подарського суду Волинської області від 28.11.2012р. №5004/635/12-1.(т.2, арк.справи 60).

Разом з тим, ухвалою від 18.03.2013р. за заявою Підприємства господарський суд Волинсь-кої області визнав наказ від 30.07.2012р. №5004/635/12-1 таким, що не підлягає виконанню через невідповідність постанові РАГСу від 10.10.2012р.(т.1, арк.справи 205-206).

Відділом ДВС Луцького міського управління юстиції 14.03.2014р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 28.11.2012р. №5004/635/12-2 у зв’яз-ку зі сплатою судового збору в сумі 4 869 грн. 00 коп.(т.2, арк.справи 85).

Матеріалами справи стверджується, що після відкриття виконавчого провадження Відпо-відач неодноразово звертався до суду із заявами про відстрочку виконання рішення у даній справі. Так, ухвалою господарського суду Волинської області від 30.12.2013р. виконання рішення у спра-ві відстрочено до 01.07.2014р., а ухвалою від 01.07.2014р. – до 31.12.2014р.(т.2, арк.справи 31-32, 65-67).

Доказів добровільного виконання Підприємством постанови Рівненського апеляційного гос-подарського суду від 10.10.2012р. – матеріали даної справі не містять, разом з тим, 17.08.2015р. Підприємство знову звернулося до місцевого суду із заявою про відстрочку виконання рішення до 01.05.2016р. і, як зазначалось вище, останній ухвалою від 02.09.2015р. частково задоволив заяву, відстрочивши виконання рішення до 01.01.2016р.(т.2, арк.справи 70-74, 119-121).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий до-кумент, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали пос-танови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визна-чається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення мо-жуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможли-вим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК Украї-ни, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстроч-ку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виник-ненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зок-рема, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Такої практики дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло своє відобра-ження в пунктах 7.1.1, 7.2 постанови Пленуму №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Разом з тим, стаття 33 ГПК України встановлює обов’язок кожної сторони довести ті обста-вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглядаючи заяву про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції прийняв до ува-ги, що боржник-ДКП «Луцьктепло» є комунальним підприємством, яке на даний час перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства, основним видом дія-льності якого є виробництво, розподіл та постачання теплової енергії для потреб соціально значи-мих об’єктів міста. Крім того, прийняв до уваги, діяльність Підприємства збиткова, а заборгова-ність споживачів перед Відповідачем є досить великою і те, що Підприємство вживає всіх заходів для стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання. Визнавши такі обставини ви-нятковими, що значно ускладнюють виконання Відповідачем – місцевий суд відстрочив виконання рішення у даній справі.(т.2, арк.справи 120-зворот).

Проте, на думку колегії суддів, винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішен-ня у даній справі або роблять його неможливим – заявою Підприємства від 13.08.2015р. не обґрун-товано і не доведено, а матеріалами справи і оскаржуваною ухвалою – не стверджено.

При цьому, заперечуючи 31.08.2015р. підстави для відстрочки виконання судового рішен-ня, апелянт послався на важке фінансове становище НАК «Нафтогаз України», зазначив, що відст-рочка виконання рішення суду у даній справі зробить критичним його фінансове становище. Пози-вач вважає, що перебування у скрутному фінансовому становищі є результатом діяльності самого Відповідача як суб’єкта господарювання і не пов’язане з його обов’язком розрахуватися за постав-лений газ. Крім того, на думку Позивача неможливість сплатити борг не є винятковою обставиною для відстрочки, застосування якої призводить до затягування виконання.

Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи стверджується, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на дослідженні обставин справи, які стосуються лише боржника. При цьо-му, місцевий суд не врахував обставин, які свідчать про не менш скрутне становище стягувача. Крім того, складна економічна та політична ситуація в державі впливає як на фінансовий стан Від-повідача, так і Позивача.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рі-шення від 19.06.2012р. Відповідач повідомив, що на момент подачі заяви самостійно виконав рі-шення в сумі 8 100 950 грн. 13 коп. і залишок непогашеної заборгованості становить 700 000 грн. Разом з тим, доказів такого виконання Відповідач суду першої інстанції не надав. Крім того, коле-гія суддів зауважує, що за аналогічних обставин місцевий суд вже двічі відстрочував виконання. (т.2, арк.справи 31-32, 65-67).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів закінчен-ня виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням наказу №5004/635/12-21 від 28.11.2012р., відсутні також висновки державного виконавця про неможли-вість виконання рішення господарського суду Волинської області від 19.06.2012р. у справі №5004/ 635/12.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відстрочка подовжує період відновлення поруше-ного права стягувача, тому з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визна-чення строку подовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах мате-ріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних сво-бод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини – несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав люди-ни та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…», а у системному розу-мінні даної норми та національного закону, – суд не повинен перешкоджати ефективному понов-ленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин даної справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв’язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Натомість, вирішуючи питання щодо відстрочки виконання рішення, місцевий господарсь-кий суд залишив зазначені обставини поза увагою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що надання у даному випадку відстрочки є невмотивованим, позаяк фактичне зупинення виконання рішення на тривалий період здійснено без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, чим порушено основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавлено кредитора можливості захистити свої права, знижено ав-торитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедли-вим. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України, що вбачається з постанови від 19.11.2014р. у справі №5019/117/11.(т.2, арк.справи 109-113).

Із зазначених мотивів колегія суддів не вбачає підстав для застосування відстрочки вико-нання рішення у даній справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності – доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом такими, які згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскіль-ки, за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи місцевий господарський суд припустився невідповідності обставинам справи висновку, викладеного в ухвалі.

В зв’язку із задоволенням апеляційної скарги, понесені Позивачем витрати із сплати судо-вого збору покладаються на Відповідача.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 Господарського процесуа-льного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ НАК «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Волин-ської області від 02.09.2015р. у справі №5004/635/12 задоволити.

2. Ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення (ухвалу) про відмову в задоволенні заяви ДКП «Луцьктепло» про відстрочку виконання рішення.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №5004/635/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.