Постанова № 52254604, 06.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа № 914/3157/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів В.М. Гриців

О.В. Зварич

при секретарі Мазепа Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області, № 05/2-1215 вих.15 від 31.08.2015

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2015 у справі № 914/3157/14, винесену за результатами розгляду скарги Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" №01/198 від 05.03.2015 та скарги № ю/450 від 10.04.2015 на дії відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області при виконанні рішення господарського суду

у справі № 914/3157/14

про: стягнення 806 474, 03 грн

стягувач: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

боржник: Комунальне підприємство "Стрийтеплонерго", м. Стрий Львівської області

за участю прокурора Мельничука Ю.І та представників:

стягувача - не з'явився (належно повідомлений);

боржника - Боржієвської Л.А. ( довіреність в матеріалах справи);

органу виконання - Гончар О.Б.( довіреність в матеріалах справи)

Апеляційну скаргу прийнято до провадження 11.09.2015 колегією суддів у складі: головуючого - судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Юрченка Я.О.

Ухвалою від 22.09.2015 продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 06.10.2015.

У зв'язку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці розпорядженням голови суду від 06.10.2015 до складу колегії суддів замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Гриців В.М., розгляд справи розпочато заново.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року КП "Стрийтеплоенерго" звернулося до суду із скаргою №01/198 від 05.03.2015 на дії відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якій просило визнати неправомірними дії ВДВС щодо винесення постанови від 23.02.2015 про стягнення з боржника - КП "Стрийтеплоенерго" виконавчого збору в сумі 78 016,09 грн у виконавчому провадженні №46528465 та скасувати цю постанову( т.2, а.с. 6-9).

У квітні 2015 року КП "Стрийтеплоенерго" звернулося до суду із скаргою №ю/450 від 10.04.2015 на дії відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якій просило визнати неправомірними дії ВДВС щодо винесення постанови від 30.03.2015 про стягнення з боржника - КП "Стрийтеплоенерго" виконавчого збору у розмірі 29062,16 грн у виконавчому провадженні №46528465 та скасувати цю постанову( т.2, а.с. 33-37).

Скарги обґрунтовані тим, що сплив строку на добровільне виконання рішення сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, а боржник добровільно виконав судове рішення.

Ухвалою суду від 06.05.2015 скаргу КП"Стрийтеплоенерго" №ю/450 від 10.04.2015 об'єднано в одне провадження зі скаргою №01/198 від 05.03.2015( т.2, а.с. 147-149).

16.06.2015 скаржник подав заяву про відмову від скарги №01/198 від 05.03.15 та припинення провадження в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України( т.2, а.с. 171).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2015 у справі № 914/3157/14 ( суддя Кітаєва С.Б.) прийнято відмову скаржника від скарги №01/198 від 05.03.2015, провадження з розгляду даної скарги припинено на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Скаргу №ю/450 від 10.04.2015 задоволено. Визнано незаконними дії відділу ДВС Стрийського МРУЮ щодо винесення постанови від 30.03.2015 (ВП 46528465) про стягнення з КП «Стрийтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 29 062, 16 грн. Постанову від 30.03.2015 ( ВП № 46528465) про стягнення з КП «Стрийтеплонерго» виконавчого збору у розмірі 29 062, 16 грн скасовано.

При задоволенні скарги №ю/450 від 10.04.2015 суд першої інстанції виходив з того, що платіжним дорученням № 592 від 23.02.2015 боржник самостійно перерахував стягувачу кошти в сумі 29062,16 грн, про що він повідомив ВДВС листом вих.№ ю/148 від 23.02.2015 ( зареєстрований у ВДВС 24.02.2015), а згідно з листом стягувача від 30.03.2015 № 14/2-561в переплата боржника по інших договорах була зарахована 31.10.2014 в рахунок погашення боргу 489 539,32 грн, який підлягав стягненню за наказом суду № 914/3157/14. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що примусового стягнення в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження», не відбувалося і відділом ДВС рішення не виконувалося, що рішення виконано самостійно боржником, тому у ВДВС не було правових підстав для прийняття постанови від 30.03.2015 (ВП №46528465) про стягнення з боржника (КП «Стрийтеплоенерго») 29 062,16 грн виконавчого збору.

При цьому суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові 28.01.2015, та вказав, що сплив строку на добровільне виконання рішення сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинені дії, спрямовані на примусове виконання рішення, які в цьому випадку не вчинялися.

Заступник прокурора Львівської області не погодився з ухвалою суду першої інстанції в частині задоволення скарги №ю/450 від 10.04.2015, оскаржив її в апеляційному порядку, вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати, а в задоволенні скарги боржника відмовити повністю.

Посилаючись на ч. 2 ст. 25, ч.1, 3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Мін'юсту № 74/5від 15.12.1999, прокурор вказує, що боржник не виконав рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, що ВДВС вчиняв дії, спрямовані на виконання рішення , тому виконавчий збір підлягає стягненню.

В судовому засіданні прокурор та представник ВДВС підтримали апеляційну скаргу та уточнили прохальну частину апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу суду в частині визнання незаконними дій ВДВС щодо винесення постанови від 30.03.2015 про стягнення виконавчого збору та про скасування цієї постанови ( пункти 3,4 резолютивної частини ухвали), а в задоволенні скарги боржника від 10.04.2015 відмовити. В іншій частині ( пункти 1,2 резолютивної частини ухвали) погоджуються з ухвалою суду.

Представник боржника заперечив проти доводів скаржника, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 у справі № 914/3157/14,залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, присуджено до стягнення з КП «Стрийтеплоенерго» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 489 539, 32 грн основного боргу, 83 362,97 грн пені, 86 407,33 грн 7% штрафу, 68 181,30 грн інфляційних втрат, 36 538,54 грн 3% річних та 16129,48 грн судового збору.

На виконання цього рішення Господарським судом Львівської області 16.12.2014 видано наказ № 914/3157/14 ( т.2, а.с.82).

Стягувач пред'явив наказ до виконання згідно з його заявою від 05.02.2015( т.2, а.с. 80-81).

Державним виконавцем відділу ДВС Стрийського МРУЮ Львівської області винесено постанову від 13.02.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП № 46528465 з виконання названого наказу, боржнику надано строк для добровільного виконання до 20.02.2015( т.2, а.с. 11).

Боржник не виконав рішення у строк, встановлений строк для добровільного виконання.

ВДВС надіслало запити від 23.02.2015 № 09-20-9/1748 до Стрийського ЦНП ДАІ ГУ МВСУ у Львівській області про надання інформації про зареєстровані за КП «Стрийтеплоенерго» транспортні засоби та до Управління Держземагенства у Стрийському районі щодо використання КП «Стрийтеплоенерго» за даними земельного кадастру земельних ділянок на території району ( т.2, а.с. 68-70).

23.02.2015 держаним виконавцем винесена постанова ВП № 46528465 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 78016,09 грн.

ВДВС також звернувся із запитом від 24.02.2015 № 10084983 до ДПС України про номери рахунків КП «Стрийтеплоенерго», відкритих у банках та інших фінансових установах( т.2, а. с. 73).

24.02.2015 ВДВС отримав заяву боржника вих.№ ю/148 від 23.02.2015 в якій, посилаючись на акти звірки розрахунків, боржник повідомив, що він погасив основний борг в сумі 489 539, 32 грн та сплатив 23.02.2015 стягувачеві 290 621,62грн. У зв'язку з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження 17.02.2015 просив поновити строк для добровільного виконання - до 27.02.2015 ( т.2, а.с. 40). До заяви додав лист від 08.10.2014, адресований стягувачу, акти звіряння розрахунків від 29.09.2014 та від 31.10.2014, копію платіжного доручення № 592 від 23.02.2015 на суму 290 621,62 грн.

Доказів поновлення боржнику строку для добровільного виконання не подано.

02.03.2015 та 11.03.2015 орган виконання отримав дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо належного боржнику нерухомого майна( т.2, а.с. 71,72).

У зв'язку із названою заявою боржника ВДВС звернувся до стягувача листом від 05.03.2015 № 09-20-9/2008, в якому просив повідомити дату погашення боржником основного боргу в сумі 489 539, 32 грн.

У відповідь на звернення ВДВС стягувач повідомив листом від 30.03.2015 № 14/2-561в , що станом на 28.02.2015 заборгованість за наказом суду від 22.10.2014 № 914/3157/14 відсутня ( т.2. а.с. 62).

З матеріалів справи вбачається ( листа боржника від 08.10.2014, акту звірки від 31.10.2014 та операцій по підприємству КП «Стрийтеплоенерго», т.2, а.с.41, 42, 63), що основний борг в сумі 489 539, 32 грн був погашений шляхом зарахування 31.10.2014 сторонами переплат коштів за спожитий газ по інших договорах в рахунок погашення заборгованості за договором № 02/07- БО, яка присуджена до стягнення рішенням суду у справі № 914/3157/14.

Постановою ВДВС від 30.03.2015 скасовано постанову від 23.02.2015 ВП № 46528465 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 78016,09 грн у зв'язку із зарахуванням суми 489 539, 32 грн в рахунок погашення боргу, що підлягав стягненню за наказом суду № 914/3157/14 від 16.12.2014 ( т.2, а.с.61).

На підставі ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» ВДВС винесена постанова від 30.03.2015 ВП № 46528465 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 29 062,16 грн у зв'язку з несплатою частини заборгованості в сумі 290 621,62 грн у строк, наданий для добровільного виконання - до 20.02.2015( т.2, а.с. 49).

30.03.2015 державним виконавцем відділу ДВС Стрийського МРУЮ Львівської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 46528465 у зв'язку погашенням боргу.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною другою ст. 25 цього Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 27 Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення ( частина 1).

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються ( частина 3).

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні ( частина третя ст. 28 Закону).

В силу п.7 ч.2 ст. 17 Закону України « Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону.

У постанові Верховного Суду України від 28.01.2015, на яку посилається суд першої інстанції в своїй ухвалі, вказано, що сплив строку на добровільне виконання рішення сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинені дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Отже, згідно з чинним законодавством стягнення чи не стягнення виконавчого збору залежить від того, коли боржник виконав рішення суду у добровільному порядку - до початку примусового виконання чи після початку.

З аналізу названих вище норм випливає, що виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинені дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що боржник не виконав рішення суду в частині сплати боргу на суму 290 621,62 грн у встановлений строк для добровільного виконання ( до 20.02.2015) і не надав органу виконання до 20.02.2015 підтвердження самостійного виконання рішення, у зв'язку з чим державний виконавець 23.02.2015 (перший робочий день після 20.02.2015) вчинив дії, направлені на примусове виконання, надіслав запити від 23.02.2015 до Стрийського ЦНП ДАІ ГУ МВСУ у Львівській області та Управління Держземагенства у Стрийському районі щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобах та належних боржнику земельних ділянок, також надіслав до ДПС України запит від 24.02.2015 про номери рахунків боржника, відкриті у банках та інших фінансових установах.

Боржник лише 24.02.2015 надав органу виконання платіжне доручення № 592 від 23.02.2015, яким підтверджено сплату стягувачу коштів на суму 290 621,62 грн.

Слід також зазначити, що при пред'явленні наказу суду до виконання стягувач в своїй заяві вказав, що в рахунок погашення боргу за цим рішенням суду можуть бути зараховані лише платежі боржника, які здійснюються за договором № 02/07-БО або в призначенні платежу прямо зазначено про погашення боргу за рішенням суду у справі № 914/3157/14. Відтак колегія суддів вважає, що 24.02.2015 боржник не подав органу виконання беззаперечних доказів погашення решти боргу в сумі 489 539, 32 грн, у зв'язку з чим державний виконавець звертався до стягувача із запитом щодо підтвердження погашення боргу в сумі 489 539, 32 грн. Підтвердження погашення цієї суми боргу ВДВС отримав від стягувача лише 30.03.2015.

Водночас, орган виконання врахував підтвердження стягувачем проведення зарахування коштів в сумі 489 539, 32 грн в рахунок погашення боргу до закінчення строку, встановленого для добровільного виконання, та до початку вчинення дій щодо примусового виконання рішення та виніс постанову про стягнення виконавчого збору лише щодо 290 621,62 грн боргу, який був сплачений після спливу строку, встановленого для добровільного виконання та вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не врахував невиконання боржником рішення суду у встановлений строк для добровільного виконання в частині сплати 290 621,62 грн боргу та вчинення після спливу цього строку державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення, що жодного підтвердження добровільного виконання боржником рішення суду до початку вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, боржник не подав органу виконання.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, вважає доводи боржника про те, що виконавчий збір не підлягає стягненню, необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про визнання незаконними дій ВДВС щодо винесення постанови від 30.03.3015 про стягнення виконавчого збору та про скасування цієї постанови помилковим.

В іншій частині щодо в прийняття відмови боржника від скарги від 05.03.2015 та припинення провадження з розгляду цієї скарги ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, з наступними змінами і доповненнями, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому у пункті 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладено правову позицію, за якою вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Отже, господарський суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, не може відмовити в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним, однак в будь-якому разі має враховувати положення, викладене в названій вище постанові пленуму Вищого господарського суду України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2012 у справі №4/73.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції скасував постанову ВДВС від 30.03.2015 про стягнення виконавчого збору, в той час як відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, постанови органу виконання у разі їх невідповідності закону визнаються недійсними.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що внаслідок неповного дослідження обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині задоволення скарги боржника від 10.04.2015.

Відтак, апеляційну скаргу заступника прокурора належить задоволити, ухвалу суду першої інстанції в частині визнання незаконними дій ВДВС щодо винесення постанови від 30.03.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору та про скасування цієї постанови ( пункти 3,4 резолютивної частини ухвали) належить скасувати, а в задоволенні скарги боржника від 10.04.2015 на дії ВДВС відмовити.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з боржника в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. ст.49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.06.2015 у справі № 914/3157/14 в частині визнання незаконними дій Відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо винесення постанови від 30.03.2015 ВП №46528465 про стягнення з боржника - Комунального підприємства "Стрийтеплонерго", код ЄДРПОУ 05432684, м. Стрий Львівської області, вул.Новаківського,9, виконавчого збору у розмірі 29 062,16 грн (п. 3 резолютивної частини ухвали) та в частині скасування постанови Відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 30.03.2015 ВП № 46528465 про стягнення з боржника - Комунального підприємства "Стрийтеплонерго", код ЄДРПОУ 05432684, м. Стрий Львівської області, вул.Новаківського,9, виконавчого збору у розмірі 29 062,16 грн ( п. 4 резолютивної частини ухвали) скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Комунального підприємства "Стрийтеплонерго" № ю/450 від 10.04.2015 на дії відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області відмовити.

В решті ухвалу від 16.06.2015 у справі № 914/3157/14 залишити без змін.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Стрийтеплонерго", ідент.код 05432684, місцезнаходження: м. Стрий Львівської області, вул.Новаківського,9 в дохід Державного бюджету 609 грн судового збору.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 12.10.2015

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя В.М. Гриців

суддя О.В. Зварич