Рішення № 52254424, 05.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 916/3376/15

За позовом: військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А0215

до відповідача: державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ"

про стягнення 10 815,65 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від прокурора: не з'явився

від позивача: Пурдік В.В. - довіреність

від відповідача: Мастюк Є.П. - довіреність

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.09.2015р. до 15год. 45хв. 24.09.2015р.

СУТЬ СПОРУ: військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А0215 (в/ч А0215), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ" (ДП "ГРАНІТ")102 815,65 грн. пені та штрафу за прострочення постачання товару згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014р. № 158/14.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2015р. позовну заяву (вх. №3551/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2015р. представник МОУ надав суду усні пояснення, в яких зазначив що у МОУ не має жодних вимог до відповідача. Представник позивача - в/ч А0215, своєї думки щодо позиції представника МОУ суду не надав, представник відповідача - ДП "ГРАНІТ" позицію МОУ підтримав.

24.09.2015р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження у справі в частині позовних вимог МОУ до відповідача було припинено у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Військовий прокурор не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 22937/15), просить суд в їх задоволенні відмовити.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

На підставі рішення комітету з конкурсних торгів в/ч А 0215 за № 375/14 від 08.08.2014р., між військовою частиною А 0215 (Замовник) та ДП "Граніт" (Виконавець) 05.09.2014р. було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 158/14, згідно умов п.1.1. якого, Виконавець зобов'язується надати у 2014році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1 до договору, а Замовник - прийняти і оплатити послуги.

Відповідно до п.1.3. договору, Замовник може зменшити обсяги закупівлі послуг в залежності від реального фінансування видатків на цілі, що передбачені специфікацію послуг (додаток 1 до договору). Замовник у 10-ти денний строк з дня отримання інформації про зменшення бюджетних призначень на цілі, передбачені умовами договору, письмово повідомляє Виконавця про зменшення обсягу закупівлі послуг, на підставі якого сторони вносять відповідні зміни до договору, згідно п.11.2.

Згідно з 2 п.2.2.договору встановлено, що технічні та якісні характеристики відремонтованих типових елементів заміні ЗРК "Бук М1" (вироби) повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації. Всі конструктивні та технологічні зміни у виробах, що ремонтуються, заміни матеріалів, комплектуючих, за винятком змін на більш високоякісні, можуть здійснюватися тільки за погодженням із Замовником або його вказівкою та оформлюється сторонами спеціальним рішенням.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що контроль за якістю наданих послуг здійснює відділ технічного контролю Виконавця та представництво замовника № 4993 (ПЗ № 4993) на виробничій площі Виконавця.

Контроль якості послуг, які надаються у військових частинах, здійснює командир військової частини з оформленням акту приймання наданих послуг (форма акту наведена у додатку 3 до договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що Виконавець повідомленням встановленої форми інформує ПЗ № 4993 про готовність виробу до здійснення контролю.

ПЗ № 4993 має право призупинити приймання виробу (виробів) у разі невиконання Виконавцем умов договору щодо забезпечення якості виробу (виробів). Про факт призупинення та відновлення приймання виробів та його причин, ПЗ № 4993 зобов'язане повідомити Виконавця та Замовника (п.2.7. договору).

Відповідно до п.3.1. договору його сума становить 1 916 453,40 з ПДВ.

Ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у протоколі погодження ціни послуг (додаток 2 до договору). Всі витрати Виконавця, пов'язані з виконанням договору, враховуються в ціні послуг та сумі договору, сума перевищення оплаті не підлягає (п.3.2. договору).

Як встановлено п.3.4. договору для встановлення вартості послуг за фактичними витратами Виконавець у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до терміну завершення надання послуг, представляє ПЗ 3 4993 розрахунково-калькуляційні матеріали щодо договірної ціни, складені на підставі фактичних витрат та обґрунтованих розрахунків очікуваних витрат в розрізі статей калькуляцій.

Розрахунково-калькуляційні матеріали Виконавця повинні відповідати вимогам Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007р. № 373, діючим нормативним документам з ціноутворення та встановленим технічною документацією економічно обґрунтованим нормам матеріальних та трудових витрат на надання послуг, Виконавець несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у калькуляції.

Замовник оплачує виконані та прийняті послуги за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження цін, яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку), перевіреним ПЗ № 4993 та прийнятим Замовником з урахуванням встановленого договором рівня прибутку. Виконавець має право проводити перерозподіл витрат по статтях виробничої собівартості без перевищення ціни послуг.

Як зазначено у другому абзаці п.3.5. договору підставою перевірки ПЗ № 4993 розрахунково-калькуляційних матеріалів щодо рівня договірної ціни за фактично надані послуги є Акти виконання робіт з ремонтування та технічного обслуговування виробів у військових частинах, затверджені командирами військових частин (з додатком, переліченим у п.2.4. договору).

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що послуги надаються не пізніше 01.11.2014р., після надання Замовником нарядів на ремонт та отримання від Замовника повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п.1.4. договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг.

У відповідності до п.5.2. договору місцем надання послуг є виробничі площі Виконавця або у військових частинах А3730 (м. Шепетівка, Хмельницької обл..), А 2847 (с. Стрий, Львівської обл..), А1402 (м. Донецьк), ХУ ПС (м. Харків), А2682(с. Данилівка, Калинівського району Київської обл..), А1404 (м. Чугуїв Харківської обл..).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі коли строк надання послуг (технологічний цикл ремонту виробів) перевищує граничний термін надання послуг, вироби в ремонт передаються за згодою Виконавця.

Представник Замовника (експлуатуюча військова частина) передає вироби Виконавцю у строк до 3-х діб з дня отримання нарядів на ремонт (п.5.4.).

Згідно із п.5.9. договору зобов'язання Виконавця, щодо надання послуг за договором, вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання послуг та Актів прийому передачі за всіма виданими нарядами на ремонт.

Датою виконання зобов'язань Виконавцем є остання дата затвердження Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг (форма акту наведена в додатку 3 до договору) та Акту прийому-передачі, у разі передачі виробів для ремонту на виробничих площах Виконавця (форма акту наведена в додатку 4 до договору).

Пунктом 6.3.1. договору на Виконавця покладено обов'язок здійснити виконання послуг в строки, відповідно до умов договору.

Абзацом 2 п.7.2. договору за порушення умов договору сторони передбачили що за порушення строків (термінів) виконання зобов'язань, зазначених у п.5.1. договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочено виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, тощо.

Відповідно до п.10.1. договору він набирає чинності з моменту підписання двома сторонами та діє до 25.12.2014р., за винятком дії гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання та остаточних розрахунків Замовником за надані Виконавцем послуги (п.10.2. договору).

08.09.2014р. позивач, на виконання п.1.4. договору, листом за № 129/138/1928 повідомив відповідача про готовність до виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 1 916 453, 40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014р . за 5-тю нарядами № ЗРО/З-367 - ЗРО/З-367 на ремонт (виготовлення, розборку) відповідачу було передано військове майно.

01.10.2014р. відповідач звернувся до позивача листом за № 56/Пр, в зазначив, що при виконанні договору станом на 01.10.2014р. підприємство отримало в ремонт від військових частин типові елементи (ТЕЗі) ЗРК "БУК-М1" за наступними нарядами в/ч А1049-С: за нарядом ЗРО/Р-367 від 10.09.2014р (ХУПС) - 7 з 19 ТЕЗів передбачених за нарядом; за нарядом ЗРО/Р-368 від 10.09.2014р (в/ч А4104) - 3 з 4 ТЕЗів 4 за нарядом; за нарядом ЗРО/Р-369 від 10.09.2014р (в/ч А1402) - ні одного ТЕЗу з 105 за нарядом; за нарядом ЗРО/Р-371 від 10.09.2014р (в/ч А2847) - 6 з 18 ТЕЗів за нарядом, при цьому надавши перелік недоотриманих ТЕЗів. Також відповідач зауважив, що отримання ТЕЗів в ремонт за нарядом ЗРО/Р-370 від 10.09.2014р. (в/ч А3730) заплановано на 03.10.2014р.

Та з урахуванням наведеного, із посиланням на п.5.4. договору попросив продовжити термін надання послуг з ремонту ТЕЗів, на строк затримки отримання цих ТЕЗів в ремонт.

06.10.2014р. відповідач знов звернувся до позивача листом за № 66/Пр, в якому на додаток до листа № 56/Пр від 01.10.2014р. зазначило про отримання ще одної одиниці ТЕЗ із 14, передбачених нарядом № ЗРО/Р-370 від 10.09.2014р. (в/ч А3730) із наданням переліку недоотриманих ТЕЗів. І знов попросив Замовника продовжити термін надання послуг з ремонту ТЕЗів, на строк затримки отримання цих ТЕЗів в ремонт. Як вказує відповідач, відповіді на ці листи він не отримав.

У період з 21.11.2014р. по 15.12.2014р. відповідач у відповідності до п.3.5. договору із супровідними листами (наявні в матеріалах справи) надавали ПЗ № 4993 для перевірки розрахунково-калькуляційні матеріали щодо фактичних витрат підприємства з надання послуг по ремонту ТЕЗ з метою отримання висновку щодо фактичної ціни послуг.

18.11.2014р. ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення №№ 41-42,45 щодо відповідності відремонтованої продукції умовам договору № 158/14 від 05.09.2014р. і визнається прийнятою.

26.11.2014р. ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення № 46 щодо відповідності відремонтованої продукції умовам договору № 158/14 від 05.09.2014р. і визнається прийнятою.

17.12.2014р. ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення № 56 щодо відповідності відремонтованої продукції умовам договору № 158/14 від 05.09.2014р. і визнається прийнятою.

18.12.2014р. ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення № 60 щодо відповідності відремонтованої продукції умовам договору № 158/14 від 05.09.2014р. і визнається прийнятою.

22.12.2014р. ПЗ № 4993 видано Виконавцю Посвідчення № 69 щодо відповідності відремонтованої продукції умовам договору № 158/14 від 05.09.2014р. і визнається прийнятою.

На виконання умов договору між відповідачем та позивачем було складено Акти приймання наданих послуг, які були підписані:

Акт № 201 від 12.12.2014р., підписано відповідачем - 14.11.2014р., Харківським університетом повітряних сил (експлуатуюча в/ч) - 13.11.2014р., ПЗ № 4993 - 10.12.2014р., а Замовником - 12.12.2014р.

Акт № 202 від 12.12.2014р., підписано відповідачем - 14.11.2014р., в/ч А 4104 (експлуатуюча в/ч) - 12.11.2014р., ПЗ № 4993 - 10.12.2014р., а Замовником - 12.12.2014р.

Акт № 203 від 12.12.2014р., підписано відповідачем - 14.11.2014р., в/ч А1402 (експлуатуюча в/ч) - 11.11.2014р., ПЗ № 4993 - 10.12.2014р., а Замовником - 12.12.2014р.

Акт № 204 від 12.12.2014р., підписано відповідачем - 20.11.2014р., в/ч А3730 (експлуатуюча в/ч) - 19.11.2014р., ПЗ № 4993 - 10.12.2014р., а Замовником - 12.12.2014р.

Акт № 205 від 12.12.2014р., підписано відповідачем - 14.11.2014р., в/ч 2847 (експлуатуюча в/ч) - 14.11.2014р., ПЗ № 4993 - 10.12.2014р., а Замовником - 12.12.2014р.

Акт № 245 від 24.12.2014р., підписано відповідачем - 15.12.2014р., в/ч А1402 (експлуатуюча в/ч) - 15.12.2014р., ПЗ № 4993 - 24.12.2014р., а Замовником - 24.12.2014р.

Акт № 246 від 24.12.2014р., підписано відповідачем - 15.12.2014р., в/ч А3730 (експлуатуюча в/ч) - 04.12.2014р., ПЗ № 4993 - 24.12.2014р., а Замовником - 24.12.2014р.

Акт № 247 від 24.12.2014р., підписано відповідачем - 19.12.2014р., в/ч А2847 (експлуатуюча в/ч) - 16.12.2014р., ПЗ № 4993 - 24.12.2014р., а Замовником - 24.12.2014р.

24.12.2014р. між в/ч 0215 та ДП "Граніт" було укладено додаткову угоду № 1 про зміни до умов договору від 05.09.2014р. № 158/14 про закупівлю послуг за державні кошти, реєстраційний № 368/14, відповідно до умов якої, сторонами було внесено зміни в п.3.1. договору, а саме: сума договору становить 875 148,45 грн. з ПДВ. Змінено специфікацію та протокол погодження договірної ціни було викладено в іншій редакції (яка додається).

23.01.2015р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 350/129/138/164/ПС, в якій позивач зазначив, що згідно умов договору № 158/14 від 05.09.2014р. відповідач повинен був у строк не пізніше ніж 01.11.2014р. відремонтувати 82 одиниці ТЕЗ ЗРК "БУК-1М". Проте, в супереч умовам договору відповідач порушив термін надання послуг, передбачений договором. З урахуванням чого позивач запропонував відповідачу сплатити пеню та штраф за перевищення терміну надання послуг з поточного ремонту ТЕЗ ЗРК "БУК-1М" у сумі 102 815,65 грн.

Відповідно до наданого до претензії розрахунку вбачається, що за актами №№ 201-205 від 12.12.2014р. сума пені складає - 16494,33 грн., сума штрафу - 28 161,05 грн.; за актами №№ 245, 246, 247 від 24.12.2014р. сума пені складає - 25 060,93 грн., сума штрафу - 33 099,34 грн.

12.05.2015р. відповідач листом за вих. № 86/5к/15 надіслав позивачу претензію № 1/158 в якій із наданням правового обґрунтування, запропонував погодити наступне: визначити дати виконання послуг за договором - датою підписання акту приймання наданих послуг командиром відповідної експлуатуючої військової частини; визначення моменту виникнення зобов'язання Замовником з оплати наданих послуг після затвердження Замовником акту приймання наданих послуг в порядку, визначеному розділом 4 договору.

Порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором № 158/14 від 05.09.2014р. і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Із правового аналізу укладеного між сторонами договору, суд встановив що за своєю правовою природою зазначений договір є договором підряду, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами за цим договором слід застосовувати відповідні статті ЦК України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, в порушення умов договору про надання послуг №158/14 від 05.09.2014р. відповідач порушив строки виконання послуг з ремонту ТЕЗів, обумовлені вищезазначеним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

З матеріалів справи вбачається порушення відповідачем зобов'язань, щодо своєчасного надання послуг з ремонту ТЕЗів, за Договором № 29-О/Д від 19.01.2015р.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку пені та штрафу, приведеного позивачем в позовній заяві,відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо своєчасності ремонту ТЕЗів було здійснено з порушенням строків, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 41 555,26 грн. та штрафу у сумі 61260,39 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами, зокрема.

Частина 1 ст.627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як погоджено сторонами договору, відповідно до п. договору за несвоєчасну оплату рахунків виконавця за надані послуги згідно з умовами договору, замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до приписів договору пеню у сумі 41 555,26 грн. та штрафу у сумі 61260,39 грн., судом проведено перевірку наданого позивачем розрахунку пені й штрафу та встановлено, що наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій здійснено вірно.

Проте, нормами матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст.551 ЦК України, визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При аналізі обставин справи та підготовці рішення судом прийняті до уваги доводи відповідача, викладені у його запереченнях.

З урахуванням наведеного, поданих відповідачем доказів того, що ним приймалися всі можливі та припустимі заходи щодо недопущення порушення строків, наявність прострочення військовими частинами в поставці ТЕЗів у ремонт, співвідношення наслідків, що виникли у позивача у зв'язку із простроченням відповідача та розміром заявленої до стягнення неустойки, суд дійшов до висновку, що слід зменшити розмір пені до 4000 грн. та штрафу до 10000 грн.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи, проаналізовані положення чинного законодавства України із урахуванням прав, наданих суду приписами ст. 83 України, суд, дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пені - 4000 грн. та штрафу - 10000 грн. за прострочення зобов'язань згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014р. № 158/14

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А0215 - задовольнити частково.

2. Стягнути з державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ" (65078, м. Одеса. вул. Терешкової, 27, корп. 2, код ЄДРПОУ 14307848) на користь держави в особі військової частини А0215 (21007, м. Винниця. вул. Червоноармійська, 105, код ЄДРПОУ 24981451) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. пені та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу за прострочення зобов'язань згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014р. № 158/14.

3. Стягнути з державного виробничо-технічного підприємства "ГРАНІТ" (65078, м. Одеса. вул. Терешкової, 27, корп. 2, код ЄДРПОУ 14307848) на користь Державного бюджету України (рахунок № 31210206783008, отримувач: УК у м. Одесі /Приморський район, код ЄДРПОУ (отримувача) 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський