Рішення № 52254275, 09.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/23508/15Суддя Усатенко І.В. розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про стягнення 2202,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів в порядку регресу у розмірі 2202,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.07.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та Публічним акціонерним товариством "АБ "Укргазбанк" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К-000/054/12 0000146, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Renault Master, д.р.н. АА5496НН.

25.04.2013 року в місті Києві по вул.. Михайлівській, 1/3 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz E220, д.р.н. АА 9751 МС, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Євротайм", та транспортного засобу Renault Master, д.р.н. АА5496НН, що належить ПАТ "АБ "Укргазбанк".

Згідно висновку від 21.05.2013 року № 2255 матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу Renault Master, д.р.н. АА5496НН, внаслідок ДТП, складає 4593,00 грн.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхове відшкодування власнику транспортного засобу у розмірі 2202,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2302 від 10.10.2013 року.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2013 року № 761/12310/13-п встановлено, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Якименка М.М, в в'язку зі здійсненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність Якименка М.М. застрахована, згідно полісу № АВ/5002405 у Приватному акціонерному товаристві "Європейський страховий альянс".

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 4968/17 від 08.12.2014 року.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 04.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/23508/15, розгляд останньої призначено на 21.09.2015 року.

В судовому засіданні 21.09.2015 року представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2015 року, надано оригінали документів для огляду.

У судове засідання 21.09.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.09.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3591108 5.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.09.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.10.2015 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю повторного витребування доказів.

06.10.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково у сумі 1692,00 грн. Проти стягнення суми франшизи у розмірі 510,00 грн. заперечував.

В судове засідання 09.10.2015 сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 3591209 0, № 01030 3591221 9.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

30.07.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К-000/054/12 0000146, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: транспортним засобом Renault Master, д.р.н. АА5496НН, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є страхувальник.

25.04.2013 року у місті Києві по вул.. Михайлівській, 1/3 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mercedes-Benz E220, д.р.н. АА 9751 МС, під керуванням водія Якименка М.М., який не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем Renault Master, д.р.н. АА5496НН, під керуванням водія Димара О.О., що призвело до пошкодження транспортних засобів та матеріальних збитків.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Якименко М.М п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року № 761/12310/13-п, відповідно до якої Якименка М.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наявного в матеріалах справи Звіту № 2255, складеного 21.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Бережнюк та компанія", вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Master, д.р.н. АА5496НН, внаслідок пошкоджень відповідного транспортного засобу в результаті ДТП становить 4593,00 грн.

26.04.2013 року власник автомобіля Renault Master, д.р.н. АА5496НН звернувся до позивача з заявою-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі страхового акта № КАСКО/054/000/13/0165 (0528/13) від 09.10.2013 року та заяви страхувальника від 07.10.2013 року про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 2202,00 грн. на рахунок, вказаний страхувальником (вигодонабувачем) у заяві від 07.10.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2302 від 10.10.2013 року.

Сума ремонту у розмірі 2202,00 грн. також підтверджується наданими в матеріали справи калькуляцією на ремонт автомобіля Renault Master, д.р.н. АА5496НН Станції кузовного ремонту "АвтоКолорЦентр" (ФОП Савченко Р.В.) та рахунком № 197 від 19.09.2013 року ФОП Савченко Р.В. за ремонт автомобіля Renault Master, д.р.н. АА5496НН на суму 2202,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" перейшло в межах суми 2202,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року № 761/12310/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz E220, д.р.н. АА 9751 МС, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Renault Master, д.р.н. АА5496НН, знаходився під керуванням Якименка М.М.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes-Benz E220, д.р.н. АА 9751 МС, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes-Benz E220, д.р.н. АА 9751 МС, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5002405.

Договором (полісом) № АВ/ 5002405 передбачено, що франшиза становить 510,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач 08.12.2014 року звернувся до відповідача з претензією № 4968/17, яка була отримана 12.12.2014 року., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У вказаній претензії позивач просив виплатити йому страхове відшкодування у розмірі 2202,00 грн. за пошкодження автомобіля Renault Master, д.р.н. АА5496НН, з вини Якименка М.М.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, страхове відшкодування на рахунок позивача не перерахував.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір страхового відшкодування складає: 2202,00 грн. (сплачена сума страхового відшкодування ) - 510,00 грн. (франшиза) = 1692,00 грн.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Renault Master, д.р.н. АА5496НН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та не заперечував проти суми позову у розмірі 1692,00 грн. Позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 2202,00 грн. є частково обґрунтованими за вирахуванням франшизи та підлягають задоволенню у розмірі 1692,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ціна позову становить 2202,00 грн., отже сума судового збору за подання даного позову має складати 1218,00 грн. При поданні позовної заяви до суду, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 1827,00 грн. замість 1218,00 грн. Тобто сума надміру сплаченого судового збору становить 609,00 грн. і підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно сумі задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено частково, то сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційна сумі задоволених вимог і складає 935,90 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37 код ЄДРПОУ 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул.. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) страхове відшкодування в розмірі 1692 (одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 90 коп.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул.. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) надміру сплачений судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Усатенко