Рішення № 52254254, 09.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015

Справа №910/20550/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхорс»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагро Плюс»

Про

визнання недійсним договору

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхорс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдагро Плюс» про визнання договору недійсним.

Ухвалою від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.09.2015 р.

01.09.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду та клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити господарському суду Тернопільської області.

Ухвалою від 01.09.2015 р. клопотання позивача про розгляд справи у режимі відеоконференції задоволено, проведення відеоконференції доручено господарському суду Тернопільської області, розгляд справи було призначено на 02.10.2015 р.

Ухвалою від 02.10.2015 р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2015 р., судове засіданні призначено у режимі відео конференції, проведення якої доручено господарському суду Тернопільської області.

У призначене судове засідання представники сторін не з’явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 09.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

Заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 16/01/2015тзУХ-ТП від 16.01.2015 р. та застосування наслідків недійсності правочину, позивачем обґрунтовані наступним:

- на момент укладення оспорюваного договору існувала заборона на відчуження всього рухомого майна позивача;

- у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис 2 про публічне обтяження, арешт рухомого майна та заборону на відчуження на підставі Постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2014 р. у рамках виконавчого провадження № 45469408;

- запис про обтяження було зареєстровано 17.11.2014 р. о 16 год. 12 хв. 02 сек. за № 14638756.

Як зазначає позивач у позовній заяві, після підписання договору купівлі-продажу № 16/01/2015тзУХ-ПП від 16.01.2015 р. екземпляри договору позивачу відповідачем повернуто не було. Також не було передано позивачу і Акт приймання-передачі до даного договору.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня копія Договору купівлі-продажу № 16/01/2015тзУХ-ПП від 16.01.2015 р. та Акт приймання-передачі до даного договору.

У порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України при підготовці справи до розгляду судом ухвалою від 12.08.2015 р. було витребувано від відповідача оригінал Договору купівлі-продажу № 16/01/2015тзУХ-ПП від 16.01.2015 р. та оригінал Акту приймання-передачі до даного договору.

Однак, ні позивачем ні відповідачем (відповідач не з’являвся в судові засідання) не було долучено до матеріалів справи копію Договору купівлі-продажу № 16/01/2015тзУХ-ПП від 16.01.2015 р. та не надано оригіналу вказаного договору для огляду.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК України).

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Отже, за відсутності оригіналів документів, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає що Позивачем не доведено дійсне проведення між сторонами, господарських операцій.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх недоведеністю належними засобами доказування.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева