Рішення № 52254206, 05.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/22811/15

За позовом: комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 44.562,59 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Зацепін С.С. - за довіреністю від 05.01.2015 № 47-3;

відповідача: ОСОБА_1

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 44.562,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, як субабонентом, не здійснено розрахунок за надані позивачем комунальні послуги за укладеним між сторонами спору договором про надання комунальних послуг у спрощений спосіб. Так позивачем у період з 01.11.2012 по 30.11.2013 надані відповідачу послуги з центрального опалення та холодного водопостачання, які отримані, але не оплачені відповідачем. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду з метою захисту свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 44.562,59 грн, з яких основна заборгованість складає 26.807,13 грн, 3 % річних в сумі 1.906,48 грн та інфляційних втрат в сумі 15.848,98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/22811/15.

До господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про визнання позову.

В судовому засіданні 05.10.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи відповідача та повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Предметом діяльності комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач) відповідно до п. 3.2.2 Статуту, зокрема, є забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг, з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами.

Позивач, на підставі договорів з тепло та водопостачальними організаціями приєднав до своєї мережі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), з метою надання послуг з центрального опалення та холодного водопостачання

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт надання послуг позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з надання послуг, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору про надання послуг є предмет (вид послуги) та ціна.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання з оплати наданих позивачем комунальних послуг у період з 01.11.2012 по 30.11.2013 з центрального опалення та холодного водопостачання, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), платіжними вимогами - дорученнями, рахунками-фактурами, розшифровками рахунків абонента (копії містяться в матеріалах справи). Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду з метою захисту свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 44.562,59 грн, з яких основна заборгованість складає 26.807,13 грн, 3 % річних в сумі 1.906,48 грн та інфляційних втрат в сумі 15.848,98 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідачем визнано позов повністю, про що подано суду відповідну заяву.

Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом, у свою чергу, встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, а також не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 44.562,59 грн, з яких основна заборгованість складає 26.807,13 грн, 3 % річних в сумі 1.906,48 грн та інфляційних втрат в сумі 15.848,98 грн підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 03366612, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 26.807 (двадцять шість тисяч вісімсот сім) грн 13 коп.; 3 % річних в сумі 1.906 (одна тисяча дев'ятсот шість) грн 48 коп.; інфляційні втрати в сумі 15.848 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 98 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 жовтня 2015 року

Суддя С.В. Балац