Постанова № 52251512, 09.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 вересня 2010 р. № 2-а- 10363/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді- ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - Бурхан А.С.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашпроект" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомашпроект", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, в якому просить суд визнати неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, за позбавлення ТОВ "Енергомаршпроект" право на використання залишку від"ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування ПДВ, включаєтся до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 277882 грн. по декларації ПДВ за квітень 2010 року; визнати правомірним використання ТОВ "Енергомашпроект" податкового кредиту в розмірі 277882 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що в ході невиїзної документальної перевірки з питань достовірності відображення залишку від`ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ ТОВ «Енергомашпроект» за період квітень 2010 року, яка проводилася працівником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п.п. 15.3.1 п.15.3, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, згідно з яким ТОВ «Енергомашпроект» позбавляється права на використання залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування податку на додану вартість включається в податковий кредит наступного податкового періоду (р. 26 декларації) в сумі 277 882,00 грн. по декларації з ПДВ за квітень 2010 р.

Представник відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі. Свою позицію виклав в письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких вказує на те, що відповідно до п.п.15.3.1.п.15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, граничні строки на подання заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було здійснено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності відображення залишку від`ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ ТОВ «Енергомашпроект» за квітень 2010року, за наслідками якої було складено акт перевірки від 31.05.2010 року № 1571/07-004/31064195, яким було встановлено порушення позивачем п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. кінцеві терміни для подачі заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Підприємством ТОВ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ» протягом 1095 днів не було використано від'ємне значення з ПДВ, що було задекларовано в податкових деклараціях: травень 2006 року в сумі 21 742,00 грн., за червень 2006 року в сумі 61,00 грн., за липень 2006 року в сумі 83 395,00 грн., за серпень 2006 року в сумі 108 739,00 грн., вересень 2006 року в сумі 61 153,00 грн., за листопад 2006 року в сумі 2 728,00 грн., за березень 2007 року в сумі 64,00 грн. З огляду на загальний позовний термін, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю в три роки, та положення п.15.3 ст.15 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. підприємство ТОВ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ» позбавляється права використовувати від'ємне значення з ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 277 882,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки ТОВ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ», керуючись п.4.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005г. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових (позапланових) перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованим Міністерством Юстиції України 25.08.2005 за № 925/11 було подано заперечення Вих. № 7 від 01.06.2010 до акту перевірки від 31.05.10р. № 1571/07-004/31064195 з питання достовірності відображення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування податку на додану вартість включається до податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Згідно відповіді вих. № 5111/10107-010 від 04.06.2010 року на заперечення до акту не виїзної документальної перевірки вбачається, що вимоги позивача були залишені без задоволення та висновки акту перевірки залишені без змін.

Позивач не погодившись з відповіддю від 04.06.2010 року вих. № 5111/10107-010, , керуючись п.4.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005г. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових (позапланових) перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованим Міністерством Юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11 позивачем було подано скаргу Вих. № 10 від 14.06.2010 р. до акту перевірки від 31.05.10 р. № 1571/07-004/31064195 з питання достовірності відображення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування податку на додану вартість включається до податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Згідно листа «Щодо розгляду скарги» вих. № 5746/10/25-016 від 22.06.2010 року зазначено, що первинна скарга не підлягає розгляду.

Згідно з наданих позивачем податкових декларацій з ПДВ та актів перевірки вбачається, що зазначений податковий кредит утворився в період з 05.06р.-09.06р., 11.06р., 03.07р. та цей факт не заперечується сторонами. Правомірність формування значення рядка 26 декларації за травень - серпень 2006р., підтверджена на засіданні комісії з вирішення спірних питань ДПІ в Ленінському районі м. Харкова 08.09.09 р., (Відповідь на заперечення від 08.09.09 р. № 6695/10/16-010 до Акта не виїзної документальної перевірки ТОВ «ЕНЕРГОМАШПРОЕКТ» від 31.08.09 р. № 1620/16-004/31064195 з питання достовірності відображення залишку від'ємного значення з ПДВ.

Посилання відповідача на те, що був пропущений строк встановлений п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» судом не приймається до уваги виходячи з наступного. Зазначена норма Закону передбачає, що «заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.» Зазначена норма закону передбачає, наявність обовязкових (певних) умов у платника податку коли він має право звернутися з відповідною заявою та відповідно починає спливати зазначений строк а саме : - повинно виникнути право на отримання бюджетного відшкодування або здійснення переплати; - податковим законом повинен бути передбачений випадок коли така заява подається.

Податковим законом який визначає право на отримання бюджетного відшкодування та випадки коли подається заява про отримання такого відшкодування встановлені Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст.. 7 цього Закону передбачено, що «сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.» Тобто таким чином зазначене положення Закону передбачає, що в разі виникнення відємного значення право на бюджетне відшкодування та подання заяви не виникає, оскільки зазначена сума підлягає включенню до податкового кредиту наступного періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 цього Закону передбачено, що «якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.» Зазначена норма передбачає, що бюджетному відшкодування підлягає лише частина такого відємного значення яка дорівнює сумі фактично сплаченій платником податку іншим особам в зазначеному періоді. Отже таким чином для виникнення права на бюджетне відшкодування у сумі 277882,00 грн., що утворилась в 2006 та 2007 році платником податку повинна була бути сплачена така сума на користь інших осіб у наступних податкових періодах.

Однак як свідчать обставини справи та дані доводи не заперечуються відповідачем, позивач не проводив сплати податку на додану вартість що дорівнює залишку від'ємного значення, а отже у нього відсутні підстави з якими Закон повязує виникнення права на бюджетне відшкодування. Крім того Закон прямо визначає порядок використання наявного від`ємного значення, а саме залишок включається до складу податкового кредиту наступного періоду. При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не містить обмежень у часі на використання від`ємного значення, а навпаки визначає спосіб його подальшого використання платником податку у подальшій господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст.. 7 закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що «платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.» Отже таким чином зазначений закон дає право платнику податку подати заяву тільки у випадку виникнення права на бюджетне відшкодування або переплати, а не при наявності лише від`ємного значення.

Таким чином строк у 1095 днів не починає спливати, оскільки не настали підстави з якими закон повязував права платника податку подати відповідну заяву.

Крім того ЗУ «Про податок на додану вартість» та «Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затверджено Наказом ДПАУ від 30.05.1997р. № 166 будь якої можливості списати наявний податковий кредит не передбачають взагалі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадовi особи зобовязані діяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, скасувати або визнати нечинним рішення чи окремих його положень, повернути виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, щодо позбавлення ТОВ "Енергомаршпроект" права на використання залишку від`ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування ПДВ, включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 277882 грн. по декларації ПДВ за квітень 2010 року є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Щодо вимоги визнати правомірним використання ТОВ "Енергомашпроект" податкового кредиту в розмірі 277882 грн., суд вважає за необхідне зауважити, що зазначена вимога не відповідає змісту вимог передбаченим в ст. 105 КАС України, та повноваженням суду при вирішенні справи передбаченим в ст. 162 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 105, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашпроект"до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання неправомірними дій.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова, а саме, відносно позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашпроект" права на використання залишку від"ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування податку на додану вартість, включається до податкового кредиту наступного податкового періоду в суммі 277882,00 грн. по декларації податку на додану вартість за квітень 2010 року.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Енергомашпроект" 3 грн.40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 14 вересня 2010 року.

Суддя Панов М.М.