Постанова № 52250756, 08.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2010 р. № 2-а- 10461/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Воронкової К.П.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наша Олія", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові-рішення ДПІ Дзержинському районі м. Харкова № 0000632305/0 від 24.02.2010 року, про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 330480,40 грн., № 0000642305/0 від 24.02.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 312499,50 гр. ОСОБА_4 вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша олія" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за травень 2009 та податку прибуток за 1 півріччя 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ „Альфа-4". За результатами перевірки складено акт від 29.12.2009 року № 7119/2305/32868834 та винесені податкові повідомлення рішення від 24.02.2010 року № 0000632305/0 на загальну суму 330480,40 грн. в тому числі за основним платежем -254168 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76250,20 грн. та від 24.02.2010 року № 0000642305/0 на загальну суму 312499,50 грн. в тому числі за основним платежем -208333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104166,50 грн. яке в подальшому за наслідками апеляційного оскарження було залишено без змін. Представник позивача наголошує на тому, що жодних дій, спрямованих на порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2ст.11 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, з метою заниження податю завищення ку на прибуток за 1 півріччя 2009 року на суму 254168 грн.; та пп. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в періоді, що перевірявся, з метою завищення податкового кредиту на суму 208333 грн. у тому числі по періодах:травень 2009 року в сумі 208333 грн. ТОВ "Наша Олія"не вчиняло.

Таким чином, на думку представника позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення 24.02.2010 року № 0000632305/0 та № 0000642305/0 від 24.02.2010 року прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню судом.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в своїх запереченнях на позов та поясненнях вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 29.12.2009 року № 7119/2305/32868834 про результати невиїзної документальної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за травень 2009 та податку на прибуток за І півріччя 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ „Альфа-4". Фінансово-господарські документи, договір, укладений між ТОВ «Наша олія»та ТОВ «Альфа-4»від 03.05.2009 року №128/45, видаткові та податкові накладні, розрахункові платіжні документи) надані ТОВ «Альфа-4»на адресу ТОВ «Наша олія» в рамках зазначеного договору, підписані від імені ОСОБА_5Г, однак, згідно з поясненнями ОСОБА_5Г, наданими ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, він не є засновником ніяких підприємств та ніякі документи не підписував. Виходячи з цього відповідач вважає правочин укладений між ТОВ «Наша олія» та ТОВ «Альфа-4» недійсним.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

29.12.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша олія" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за травень 2009 та податку прибуток за 1 півріччя 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ „Альфа-4". За результатами перевірки складено акт від 29.12.2009 року № 7119/2305/32868834 в якому зафіксовані порушення, а саме: п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2009 року на суму 254168 грн.пп. 7.4.4 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 208333 грн. у тому числі по періодах: травень 2009 року в сумі 208333 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Наша олія"мало взаємовідносини з ТОВ „Альфа-4".Згідно договору купівлі-продажу №128/45 від 03.05.09 ТОВ „Альфа-4" продає ТОВ „Наша олія „ насіння соняшника. За поставлений товар ТОВ"Наша олія" розрахувалось повністю готівкою через касу підприємства: квитанція до прибуткового касового ордеру №426 від 27.05.09 на суму 625000 грн. квитанція до прибуткового касового ордеру №421 від 27.05.09 на суму 625000 грн.

Фінансово-господарські документи договір, укладений між ТОВ «Наша олія» та ТОВ «Альфа-4» від 03.05.2009 року №128/45, видаткові та податкові накладні, розрахункові платіжні документи) надані ТОВ «Альфа-4» на адресу ТОВ «Наша олія» в рамках зазначеного договору, підписані від імені ОСОБА_5Г, однак, згідно з поясненнями ОСОБА_5Г, наданими ВПМ ДПІ в Дзержинському районі, він не є засновником ніяких підприємств та ніякі документи не підписував.

За результатами акту винесені податкові повідомлення рішення від 24.02.2010 року № 0000632305/0 на загальну суму 330480,40 грн. в тому числі за основним платежем - 254168 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76250,20 грн. та від 24.02.2010 року № 0000642305/0 на загальну суму 312499,50 грн. в тому числі за основним платежем -208333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104166,50 грн. яке в подальшому за наслідками апеляційного оскарження було залишено без змін.

Суд звертає увагу не те, що чинним законодавством України не встановлений обов'язок підприємства перевіряти наявність повноважень посадової особи контрагента на вчинення юридично значимих дій, у тому числі на підписання договорів.

Під час укладання та виконання угод з ТОВ «Альфа-4» ТОВ «Наша Олія» було надано необхідний пакет документів, належним чином підписаних і оформлених з боку ТОВ «Альфа-4» та скріплених печаткою підприємства; на виконання умов угод ТОВ «Наша Олія» було проведено повний розрахунок за поставлену продукцію, отримано продукцію (насіння соняшника), яку було використано у виробничому процесі виготовлення олії.

Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, у зв'язку з чим ТОВ «Наша Олія» не може й не повинна нести юридичну відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента.

Крім того, судом неодноразово направлялись запити до ДПІ Дзержинського району та Харківської міжрайонної прокуратури щодо отримання копій матеріалів перевірки проведеної ВПМ ДПІ Дзержинського району щодо ТОВ «Наша Олія» пов"язаних з кримінальною справою № 62090193 , під час проведення виїмки по якій працівниками ВПМ були отримано пояснення ОСОБА_5, в якому він заперечував причетність до діяльності ТОВ «Альфа-4». З відповідей на запити вбачається, що матеріали даної перевірки були направлені з ДПІ Дзержинського району до Харківської міжрайонної прокуратури, а потім, 30.03.2010р. з Харківської міжрайонної прокуратури були знову направлені до ДПІ Дзержинського району, та з відповіді представника відповідача вбачається, що на даний час дані матеріали до ДПІ не надійшли, не зважаючи на те, що з моменту відправлення пройшло більше 8 місяців. Отже у суду немає можливості оглянути пояснення ОСОБА_5 Крім того, суд звертає увагу, на те що пояснення на належать до процесуальних документів у розумінні КПК України, подібним процесуальним документом може бути протокол допиту, але відповідач обгрунтовує свою правову позицію саме поясненнями відібраними ВПМ ДПІ в Дзержинському районі у ОСОБА_6, які не могуть слугувати доказом по справі оскільки як зазначалося не є процесуальним документом.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним основам суспільства, волевиявлення учасника правочину може бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин повинен здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин повинен бути направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених їм.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібне.

Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у , власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. статгі 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених платником податку за ставкою), встановленою пунктом 6.1 статгі 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт. послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N168/704) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п.1.2.).Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства ,установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснені господарської операції і складання первинного документа (п. 2.4.). Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої, звітності, повинно бути обмежено (п. 2.12.). Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення (п.2.16).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням ст. 5 та 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд вважає, що за результатами поставки товарів від ТОВ «Альфа-4», ТОВ «Наша Олія» не було занижено податку на прибуток на суму 254168 грн.

Відповідно п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", суд вважає, що за результатами поставки товарів від ТОВ «Альфа-4», ТОВ «Наша Олія» правомірно включило до складу податкового кредиту суму у сумі 208333 грн.

Суд також вважає правомірними та обґрунтованими доводи позивача про те, що не виконання контрагентами позивача - ТОВ «Альфа-4» свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету не тягне для ТОВ «Наша Олія» відповідальності та негативних наслідків. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковим та безпідставним висновок відповідача про порушення ТОВ " Наша Олія"п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, пп. 7.4.4 п. 7.4. п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіо, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні,обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету па користь позивача.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000632305/0 від 24.02.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 330480,40 грн., № 0000642305/0 від 24.02.2010 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 312499,50 гр.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Олія" суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена 13 грудня 2010 року.

Суддя Панов М.М