Постанова № 52248468, 02.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02.10.2015 р. № 814/3229/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьнафтозбут", пр. Героїв Сталінграду, 91(пр. Жовтневий, 91), м. Миколаїв, 54025

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052 проскасування податкового повідомлення - рішення від 21.07.2015р. № НОМЕР_1,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2015 року № НОМЕР_1.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач не врахував той факт, що позивачем вжиті всі заходи по стягненню валютної виручки, тому правові підстави для застосування пені відсутні.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких позов не визнає, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно на підставі акта перевірки за порушення позивачем норми Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі ч.6 ст.128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Актом від 05.06.2015 року № 154/14-05-22-00/30680154 про результати документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом № 1012 від 11.03.2014 з нерезидентом ОАО «Кричевцементношифер» по ВМД за липень 2014 рок встановлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме допущено перевищення строків надходження валютної виручки по експортному контракту (90 календарних днів), що згідно ст.4 вказаного Закону тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від не отриманої виручи в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості по контракту від 11.03.2014 № 1012 з нерезидентом ОАО «Кричевцементношифер».

Позивач уклав контракт від 11.03.2014 № 1012 з ОАО «Кричевцементношифер». За період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року позивачем здійснено експортних поставок кеку глиноземистого на адресу нерезидента на суму 687113 дол. США, що підтверджується 15 вантажно-митними деклараціями. Позивач отримав валютну виручку за поставлений товар за липень 2014 року 10.09.2014,16.09.2014,06.10.2014,14.10.2014,15.10.2014, 16.10.2014. Операції по контракту за липень 2014 року сплачено в повному обсязі. Відповідно до умов контракту п.9.2 передбачено, що спори підлягають вирішенню у судовому порядку : у Господарському суді України або у Економічному суді Республіки Бєларусь.

До перевірки надано ухвалу про порушення наказного провадження від 03.10.2014 року Економічним судом Республіки Бєларусь за позовом позивач до ОАО «Кричевцементношифер» про стягнення 410 164,52 дол. США. Ухвалою суду від 22.10.2014 року провадження у справі припинено, в звязку з тим, що позивач 16.10.2014 року надав заяву про припинення наказного провадження, в звязку з повним погашенням боржником заборгованості.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.07.2015 року, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 39 865,89 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до ст.1,2 цього Закону поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Відповідно п.1 Постанови НБУ № 270 від 12.05.2014 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та п.1 постанови НБУ від 20.08.2014 року № 515 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

В постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 року зазначено, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1,2 Закону № 185/94 є факт прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених контрактом, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків-рішення суду про задоволення позову. Верховний суд вважає, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову в звязку з виконанням зобовязань за контрактом після подання позову до суду, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента. Підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатись з урахуванням причин припинення провадження у справі. Якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позову у звязку з виконанням відповідачем умов контракту, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1і2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому податкове повідомлення рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються на підстав ст.94 КАС України та Закону України « Про судовий збір».

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.07.2015 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбут», м. Миколаїв, пр.Жовтневий,471, код 30680154 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, код 39551947 судовий збір в сумі 182,70 грн.(сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

4. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбут», м. Миколаїв, пр.Жовтневий,471, код 30680154 з Державного бюджету України переплату судового збору в сумі 1035,30 грн.(одна тисяча тридцять п'ять гривень 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко