Рішення № 52247830, 16.02.2010, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1407/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Шестака О.І.

за участю секретар: Тріщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерно- комерційного банку „Золоті ворота до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

Позивач - Акціонерно-комерційний банк «Золоті ворота» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором від 05.01.2009 року №2 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) в розмірі 2 051 253,89 грн., а також судові витрати станом на 04.09.2009 року.

06.11.2009року позивачем через канцелярію суду надано уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості за станом на 05.11.2009 року, що збільшилася в зв'язку з не сплатою позичальником - відповідачем кредитних коштів. Відповідно до уточнень позивач просив стягнути грошові кошти у розмірі 2 200 819,95 грн., з них заборгованість за кредитним договором у сумі 2 153 618,44 грн., збитки у сумі 47 201,51 грн., а також судові витрати.

12.01.2010року позивачем через канцелярію суду надано уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості за станом на 11.01.2010 року, що збільшилася в зв'язку з не сплатою позичальником - відповідачем кредитних коштів. Відповідно до уточнень позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2 484 293,51 грн., з них заборгованість за кредитним договором у сумі 2 323 855,16 грн., збитки, завдані вилученням коштів із обігу для створення страхового резерву під прострочені проценти, у сумі 160 438,35 грн.

Суд приймає до розгляду уточнення позовних вимог та здійснює розгляд судової справи з їх врахуванням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з урахуванням уточнень. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що виконав зобов'язання, передбачені договором №2 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) від 05.01.2009 року та надав позичальнику - відповідачеві кредит у розмірі 2 051 253,89 грн. Проте відповідач не повернула кредит та проценти за користування ним в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором №2 від 05.01.2009 року. Позивач в позовній заяві стверджує, що не виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором порушує його законні права, як кредитора, на отримання належних йому коштів за договором кредиту та є порушенням вимог чинного законодавства щодо належного виконання господарських зобов'язань.

Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень чи додаткових доказів не надав, про причини не явки суду не повідомив.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи

без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АКБ «Золоті ворота» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) 05.01.2009 року було укладено договір №2 про надання споживчого кредиту у формі кредитної (відновлювальної) за умовами якого банк, у період з 05 січня 2009 року по 02 вересня 2009 року, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується надати позичальниці кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 2 000 000,00 грн. у будь-який день зазначеного періоду, а позичальниця зобов'язується повернути кредит у терміни, встановлені графіком платежів у розрізі погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту, але у будь-якому випадку в термін, не пізніше 02 вересня 2009 року та /вати проценти за користування ним за ставкою 12% річних

на визначених договором засадах.

Відповідно до п. 2.1. договору кредиту Банк надає кредит на придбання продукції (товарів, робіт або послуг), погашення кредитної заборгованості у кредитній спілці шляхом видачі готівкою з позичкового рахунку №22023020018337 та/або шляхом перерахування з позичкового рахунку №22023020018337 на поточний рахунок Позичальника №2620650118337 в Банку.

Судом встановлено, що Банк перед Позичальником свої вимоги виконав, про що надав відповідні докази - належним чином посвідчену копію заяви на видачу готівки №11338 від 02.02.2009 року (про видачу 100 грн.) та виписку по особовому рахунку №2620.6.5.01.18337 ОСОБА_1 за період з 05.01.2009 року по 27.01.2009 року (про видачу 1 999 900,00 грн.)

Судом перевірено докази щодо їх допустимості та належності згідно зі ст.ст. 58, 59 ЦПК України та встановлено, що вони відповідно до вимог Постанови Правління Національного Банку України від 18.06.2003 №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та від 14.08.2009 року №337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів згідно договору №2 від 05.01.2009 року про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної).

Пунктом 4.2.1. договору кредиту передбачено обов'язок позичальника - відповідача здійснити погашення кредиту та сплату процентів, комісійної винагороди в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором. Пунктом 1.1. передбачено обов'язок Позичальника повернути кредит у терміни, встановлені Графіком платежів, але не пізніше 02 вересня 2009 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 12% річних.

Відповідач, порушуючи домовленість сторін, встановлену п.п. 1.1., З.2., 4.2.1. договору кредиту, кредит не повернув, відсотки за користування ним не сплатив та не надав суду доказів, які б спростували суму боргу.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості за договором кредиту.

Отже, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо повного та своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, у відповідача виникла заборгованість по кредиту у сумі 2 323 855,16 грн., з яких сума простроченої заборгованості за кредитом - 2 000 000,00 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками - 169 753,42 грн., пеня за простроченим кредитом - 146 027,70 грн., пеня за простроченими відсотками - 8 074,04 грн.

Суд враховує, що зобов'язання виникають з підстав, визначених у ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідно до якої ними є договори та інші правочини, юридичні факти.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, господарським зобов'язанням є зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд на підставі поданих доказів пересвідчився в тому, що станом на 02 вересня 2009 року, яка є датою настання зобов'язань за кредитним договором відповідно до вимог п. 1.1. договору, позичальник своїх зобов'язань зі сплати кредитних коштів та відсотків за користування ними не сплатив банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення та згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не повинна перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1.1. договору кредиту встановлено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, та/або строків сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Так позивач вірно та обґрунтовано нарахував до сплати відповідачем пеню за простроченою заборгованістю за період з 28 липня 2009 року по 10 січня 2010 року: за кредитом - 146 027,70 грн., за відсотками - 8 074,04 грн. відповідно до вимог п. 5.1.1. договору кредиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором №2 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) від 05.01.2009 року по кредиту у сумі 2 000 000,00 грн. та по відсоткам по ньому у сумі 169 753,42 грн. та має ошаліли заборговамспь і нараховану пеню у розмірі154 101,74 грн.

Суд бере до уваги, що відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, враховує те, що відповідач не спростував факт наявності заборгованості перед Банком зі свого боку та не надав суду жодного документа, який би підтверджував сплату заборгованості за договором кредиту та за відсотками, та доходить висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу у сумі 2 323 855,16 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача суми збитків, завданих вилученням коштів з обігу для створення страхового резерву під прострочені відсотки по кредитному договору, в розмірі 160 438,35 грн. не підтверджена з боку позивача документальними доказами, а тому не може бути задоволена.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. 509, 526, 530, 1054 ЦК України, -

вирішив:

Позов Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20015529, м. Харків, пр. Леніна, 36, рах. №29092010018337 в АКБ «Золоті ворота», код банку 351931) суму заборгованості у розмірі 2 323 855,16 грн., яка складається з суми простроченого платежу за кредитом - 2 000 000,00 грн., суми простроченої заборгованості за відсотками - 169 753,42 грн., пені за простроченою заборгованістю- 154 101,74 грн.

В задоволенні позовної вимоги Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих вилученням коштів з обігу для створення страхового резерву під прострочені відсотки по кредитному договору, в розмірі 160 438,35 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Акціонерного комерційного банку «Золоті ворота» (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20015529, м. Харків, пр. Леніна, 36, рах. №29092010018337 в АКБ «Золоті ворота», код банку 351931) судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 702,46 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протяг ом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Головуючий