Рішення № 52247460, 06.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1364/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С. В.

Категорія - спори, що виникають із договорів позики, кредиту банківського вкладу

Доповідач Сукач Т. О.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Сукач Т.О.

суддів - Мурашка С.І.

Карпенка О.Л.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровогрді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року і

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з цим позовом доОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обгрутування вимог позивач зазначав, що 17 грудня 2012 року між ним та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги по кредитних договорах, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Відповідно до зазначеного договору, покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій. Також, згідно цього договору відбулося відступлення права вимоги на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором № 61 від 10 жовтня 2007 року, що був кладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_5

10 жовтня 2007 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_5 уклали кредитний договір № 61, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 75 000 грн., а позичальник зобов'язувався повернути наданий кредит і сплатити відсотки за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором про іпотечний кредит.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_5 кредит в розмірі 75 000 грн.

ОСОБА_5 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання внаслідок чого має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом 61 250 грн.; за відсотками 45 024,50 грн.; за комісіями - 10484,75 грн. Також ОСОБА_5 за невиконання умов договору було нараховано неустойку в розмірі 5 682,20 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 79 від 10 жовтня 2007 року, відповідно до якого в іпотеку банку була передана двокімнатна квартира НОМЕР_1, загальною площею 62,8 кв. м, в тому числі житловою площею 40,7 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві приватної власності. Сторони оцінили предмет іпотеки в розмірі 78 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити його вимоги та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 62,8 кв. м, в тому числі житловою площею 40,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 й належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором № 61 від 10 жовтня 2007 року, що станом на 21 жовтня 2013 року становить 122441,45 грн. шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З ОСОБА_3.і ОСОБА_4 солідарно на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» стягнуто 1224,41 грн. на відшкодування судових витрат.

Ухвалою Дорлинського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2015 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_3, подану в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, про перегляд заочного рішення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

ОСОБА_3, ОСОБА_5 у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому ст.76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки і копії апеляційної скарги (а.с.164), при чини неявки не повідомили. Ураховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідачки та третьої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_4, який підтримував доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ТОВ «Кредитні ініціативи», ОСОБА_6,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду повинне бути змінене в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.10. 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 61, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 75000 грн. для задоволення поточних потреб зі сплатою 16 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 09.10.2017 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником у відповідності до графіку наведеного у п.2.4. кредитного договору (а.с.23).

23.09.2009 року до п.2.4. кредитного договору внесено зміни та затверджено новий графік погашення кредитної заборгованості(а.с.27-28).

Належне виконання позичальником умов кредитного договору забезпечувалося договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 10 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком і ОСОБА_3, ОСОБА_4, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку банку двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 62,8 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 й належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є майновими поручителями позичальника ОСОБА_5 (а.с.36-42).

Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 33 та статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до умов іпотечного договору, укладеного між сторонами, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію в таких випадках: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі,зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки: сум процентів, сум комісійної плати за управління та обслуговування кредиту,процентів відповідно до п.6.3. кредитного договору, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу) та інших грошових зобов'язань , що передбачені кредитним договором в інших випадках, передбачених договором (підпункт 3.1.5.,3.1.6., 3.1.8. іпотечного договору).

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене іпотекодерджателем на підставі рішення суду, виконавчого напису або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання (п.5.2. іпотечного договору).

Із матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого (п.2.1.) первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за нього первісному кредиторові грошову винагороду (ціну продажу) на умовах, визначених цим договором, зокрема, право вимоги до ОСОБА_5., згідно кредитного договору № 61 від 10 жовтня 2007 року (а. с. 13-19).

Згідно договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року (договір цесії), укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириком О.А., у зв'язку з передачею (відступленням) кредитного портфелю за договором відступлення прав вимоги цедент, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає цесіонарію права, що передаються, та зобов'язується передати цесіонарію договори забезпечення, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов'язується прийняти договори забезпечення, права за договорами забезпечення переходять до цесіонарія виключно в силу положень українського законодавства, в тому числі право вимоги до ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 79 від 10 жовтня 2007 року (з наступними змінами).

Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» надав до апеляційного суду акт від 04.01.2013 року приймання передачі документації позичальника ОСОБА_5, із якого вбачається, що новому кредитору було передано договір іпотеки від 10.10.2007 року, реєстр позичальників, розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором станом на 17.12.2012 року. Також судовою колегією було досліджено оригінал договору відступлення прав вимоги та додатки до нього.

25 листопада 2013 року позичальнику було направлено повідомлення про укладення договору відступлення прав вимоги та необхідність погашення заборгованості за кредитним договором новому кредитору ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.45).

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» як новий кредитор має право на пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановивши, що позичальник ОСОБА_5 не виконує умови кредитного договору внаслідок чого має заборгованість станом на 21 жовтня 2013 року у розмірі 122441,45 грн., яка складається з: 61 250 грн. заборгованості за кредитом; 45 024,50 грн. заборгованості за відсотками; 10 484,75 грн. заборгованості за комісіями; 5682,20 грн. пені (а.с.44), суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача і на погашення заборгованості за кредитним договором звернув стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та висновків суду не спростовують.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку відповідач ОСОБА_4 у своїх поясненнях посилався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо щомісячних платежів та просив застосувати цей строк.

За змістом частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), тому заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (висновок Верховного суду України, викладений у постанові від 11 лютого 2015 року у справі № 6-246цс14).

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості застосування строку позовної давності за заявою відповідача, зробленою під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Суд ухвалив рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до наданих сторонами доказів по суті правильне, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення в цій частині.

Проте колегія суддів не може визнати обґрунтованим стягнення судом з відповідачів солідарно на користь позивача 1224,41 грн. на відшкодування судового збору, оскільки солідарне стягнення судових витрат ст.88 ЦПК України не передбачено.

Неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку в частині вирішення питання про розподіл судових витрат і стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» по 612 грн.21 коп. з кожного на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.209,307,308,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» по 612 грн.21 коп. з кожного на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді