Постанова № 52247059, 07.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року № 813/5087/15

09 год. 51 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – кусень Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” в особі Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” про стягнення заборгованості у розмірі 111632,57 грн.,-

в с т а н о в и в :

Управління пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» в особі Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених по Списку № 2 в розмірі - 111632,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» має заборгованість перед Управлінням пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 в розмірі 111632,57 грн., що підтверджується розрахунками боргу з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» – «з» ст. 13 закону України “Про пенсійне забезпечення”. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 06 жовтня 2015 року за вх. № 1908ел. подав клопотання, в якому просить розглядати справу у відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, подав письмові заперечення (вх. № 31981) та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» є відокремленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», який взятий на облік в Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі як платник страхових внесків та якому здійснюється нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а відтак Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» не може бути відповідачем у справі, оскільки не є страхувальником, на якого законом покладено обов’язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Окрім цього, зазначив, що фактичні витрати по виплаті і доставці пільгових пенсій за трудовий стаж, набутий працівниками відповідача до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тобто до 01.01.1992 року, відшкодуванню за рахунок підприємства не підлягають.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Дочірнє підприємство «Західукргеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України» зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 01432606.

Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” є філією (відокремленим структурним підрозділом) Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, яка зареєстрована без права юридичної особи, що підтверджується копією Довідки є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 24 від 11.01.2008 року.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно із п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Стаття 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список № 2).

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV.

При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”-“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому частиною 4 статтею 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з п. 1 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України “Про пенсійне забезпечення” введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України “Про пенсійне забезпечення”) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно із статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вказана позиція узгоджується із позицією ВАС України, викладеною в ухвалі від 05.02.2014 року № К/800/33355/13.

Отже, положення статті 100 Закону № 1788-XII не підміняє положення статті 13 цього ж Закону стосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення таких пенсій. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Зазначена правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 25 вересня 2012 року, від 17 грудня 2013 року (справи № 21-251а12, № 21-293а12, № 21-453а13).

Відтак, твердження відповідача, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників Стрийської нафтогазорозвідувальної експедиції Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, які включені позивачем в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” статті 13 Закону України № 1788-XII, набули стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 до 01 січня 1992 року (набрання чинності Законом України “Про пенсійне забезпечення”), можуть відшкодовуватися підприємством лише за період після 01.01.1992 р., суд не приймає до уваги.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року.

Згідно пункту 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.5 вказаної Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам за списком № 2 відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за серпень 2015 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які наявні у матеріалах справи.

Дані розрахунки отримані 03.03.2015 року, 18.03.2015 року, 30.01.2015 року, 15.04.2015 року, 27.05.2015 року, 08.06.2015 року, 27.06.2015 року, 23.07.2015 року, 29.07.2015 року та 04.08.2015 року, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Так, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них до Управління пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Отож, суд вважає, що філії не можуть бути самостійними суб'єктами цивільних відносин та самостійно відповідати за дії, які вони вчиняють, отже суб'єктом цивільної відповідальності буде не філія, а юридична особа, яка її створила.

Частиною 2 статті 80 Цивільного Кодексу України визначено, що саме юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 1 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

З урахуванням наведених положень, твердження відповідача, що Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, перебуваючи на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області та сплачуючи страхові внески, повинна бути боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, то такі суд не приймає до уваги, оскільки Стрийська нафтогазорозвідувальна експедиція створена без права юридичної особи як відокремлений підрозділ Дочірнього підприємства “Західукргеологія” Національної акціонерної компанії “Надра України”.

Станом на момент розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено, сума такої заборгованості не погашена та становить 111632,57 грн.

З врахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам в розмірі 111632,57 грн. за серпень 2015 року, доказів на спростування доводів позивача, не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи те, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (79000, м.Львів, пл.Міцькевича, 8, ЄДРПОУ 01432606) на користь Управління пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області (82400, м.Стрий, вул.Олесницького, 4, ЄДРПОУ 37870392) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в розмірі 111632 (сто одинадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 57 коп.

3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 13 жовтня 2015 року.

Суддя Тертичний В.Г.