Ухвала суду № 52246915, 06.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

УХВАЛА

щодо закриття провадження у справі

06 жовтня 2015 року № 813/547/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про закриття провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період жовтень-листопад 2014 року на суму 3546,76 грн.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він серед іншого зазначив про те, що даний адміністративний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку з чим просить закрити провадження у справі. Свою позицію ПАТ фірма «Нафтогазбуд» обґрунтовує тим, що у спірних відносинах товариство не виконувало функцій суб’єкта владних повноважень, а виступало організацією, установою яка мала надавати документи, необхідні для перерахунку пенсії органам, що призначають пенсії. Даний спір на думку відповідача не є публічно-правовим, позаяк вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод чи інтересів у сфері публічних відносин. На підтвердження обґрунтованості своєї позиції з приводу підсудності даного спору відповідач покликається на постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.06.2013 року, ухвалу ВАС України від 18.03.2014 року №К/9991/63447/12, а також на ухвалу Вищого господарського суду України від 09.12.2014 року №920/230/14.

При вирішенні цього клопотання суд виходив із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення, виплату та перерахунок пенсій з урахуванням положень, встановлених законами про Державний бюджет на відповідні роки, положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Одним із основних завдань Пенсійного фонду України, відповідно до п. 3 Указу Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 «Про Положення про Пенсійний фонд України», є здійснення контролю за додержанням законодавства, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування таких витрат визначено нормами Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, за змістом якої витрати на виплату пільгової пенсії відшкодовуються підприємством щомісяця до 25-го числа відповідно до надісланого йому розрахунку. Розрахунок таких витрат встановленої форми і змісту управління Пенсійного фонду в силу наведених вище положень Інструкції зобов’язане надсилати підприємству щорічно до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, управління ПФУ в силу наведених вище положень законодавства вправі визначати підприємству розмір сум фактичних витрат на виплату пільгової пенсії, які підлягають відшкодуванню, шляхом надіслання розрахунку фактичних витрат у відповідності з вимогами законодавства. У випадку, якщо підприємство не відшкодовує витрат на виплату пільгової пенсії, понесених управлінням ПФУ, останнє має право звернутися до суду про стягнення цих витрат.

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо виплати пенсій, призначених на пільгових умовах та відповідно щодо стягнення понесених витрат у зв’язку з виплатою таких пенсій, відтак спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і згідно з вимогами частини 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Поряд з тим слід зазначити, що відповідно до п. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 8 ст. 23 цього ж Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, вимоги Пенсійного фонду щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій підлягають розгляду в порядку господарського судочинства лише в тому випадку, якщо відносно боржника порушено провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судом, відносно ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» не було порушено провадження у справі про банкрутство, відтак в управління ПФУ у Франківському районі м. Львова відсутні правові підстави для пред’явлення позову про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в порядку господарського судочинства.

Щодо тверджень позивача про те, що в спірних відносинах підприємство виступало організацією, яка мала надати документи необхідні для призначення та/або перерахунку пенсії, то в даному випадку спір виник не у зв’язку з оформленням чи поданням підприємством пенсійних документів для призначення пенсій. Тобто, в даному позові не йдеться про відшкодування страхувальником шкоди відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заборгованість, про стягнення якої подано цей позов, виникла внаслідок несвоєчасного відшкодування відповідачем витрат управління ПФУ на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно ці відносини за своїм змістом не є відповідальністю підприємства, установи, організації за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії.

За наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що мотиви, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для закриття провадження у справі за даним позовом ґрунтуються на помилковому розумінні норм законодавства.

Оскільки в даному випадку відсутні передбачені п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України підстави для закриття провадження у справі, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.157, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про закриття провадження у справі – відмовити.

Ухвала про відмову в закритті провадження у справі оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Ланкевич А.З.