Постанова № 52246328, 02.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року 10 год. 10 хв. Справа № 808/5675/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В..

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до: ОСОБА_2

про: стягнення виплаченої допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання

ВСТАНОВИВ:

Шевченківський районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі позивач або Шевченківський РЦЗ м. Запоріжжя) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 7325 грн. 79 коп. та витрат на професійне навчання у сумі 1937 грн. 18 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, у своїх поясненнях зазначила, що громадянка ОСОБА_2 приховала від спеціалістів центру зайнятості факт надання послуг ТОВ «М.С.Л.» з розповсюдження державних лотерей відповідно до цивільно-правового договору № 623 від 29.09.2014, та в період перебування на обліку в центрі зайнятості безпідставно отримала допомогу по безробіттю у сумі 7325 грн. 79 коп. Крім того, відповідача було направлено на навчання до КПУ за спеціальністю «Молодша медична сестра», у звязку з чим відшкодуванню підлягають також кошти, витрачені на її навчання, у сумі 1937 грн. 18 коп.

Відповідач в судове засідання не прибула, відповідно до приписів частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається такою, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень чи будь-яких заяв до суду не надіслала, у звязку з чим суд визнав причину неявки відповідача неповажною та розгляд справи, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено за відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2014 до Шевченківського РЦЗ м. Запоріжжя звернулась ОСОБА_2 для сприяння у працевлаштуванні.

Того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення по особі (а.с. 8).

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533ІІІ від 02.03.2000, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

У звязку з виявленими розбіжностями при звірці з ДПА, Шевченківським РЦЗ м. Запоріжжя проведено звірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, за результатами якої складено Акт № 115 від 13.07.2015 (а.с. 6).

В результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «М.С.Л.» з 29.09.2014 згідно цивільно-правового договору про розповсюдження державних лотерей № 623 від 29.09.2014 по 15.10.2014 та отримала винагороду за вказаний період, що підтверджується копіями цивільно-правового договору № 623 про розповсюдження державних лотерей від 29.09.2014, актами прийому-передачі наданих послуг, угодою про розірвання цивільно-правового договору про розповсюдження державних лотерей від 29.09.2014 № 623 (а.с. 10-12, 15-16).

Таким чином, під час перебування на обліку в Шевченківському РЦЗ м. Запоріжжя як безробітна, відповідач не повідомила спеціалістів центру зайнятості про те, що здійснювала діяльність за винагороду відповідно до укладеного з ТОВ «М.С.Л.» договору у період з 29.09.2014 по 15.10.2014 та незаконно отримала допомогу по безробіттю в цей період з 29.09.2014 по 14.05.2015, чим порушила вимоги пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Даний факт відповідачем приховано.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, шляхом приховування відомостей про здійснення діяльності за винагороду, отримувала допомогу по безробіттю в період надання послуг за цивільно-правовим договором з ТОВ «М.С.Л.».

Крім того, в період перебування на обліку в Шевченківському РЦЗ м. Запоріжжя, відповідача було направлено на навчання до КПУ за спеціальністю «Молодша медична сестра» в період з 22.10.2014 по 06.04.2015 (а.с. 14).

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», видом соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

14.08.2015 на адресу відповідача направлено претензію від 13.08.2015 № 12/06-16, відповідно до якої зазначалось про необхідність повернення коштів у сумі 9262 грн. 97 коп., які складаються з витрат на професійне навчання та виплаченої допомоги по безробіттю (а.с. 9).

На час розгляду справи у суді, кошти у добровільному порядку не повернуті.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітною визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Враховуючи, що відповідачем приховано факт здійснення діяльності за винагороду відповідно до укладеного з ТОВ «М.С.Л.» договору у період з 29.09.2014 по 15.10.2014, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю на час здійснення такої діяльності, суд приходить до висновку, що отримана відповідачем у вказаний період допомога по безробіттю у розмірі 7325 грн. 79 коп. та здійснені витрати на професійне навчання у сумі 1937 грн. 18 коп. отримані неправомірно та підлягають поверненню на користь позивача.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що на час розгляду справи доказів сплати зазначених сум та доказів оскарження дій центру зайнятості про повернення коштів не надані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення виплачених сум допомоги по безробіттю та з наданих послуг з професійного навчання ґрунтуються на законі, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя (р/р 37178001004282, банк одержувача УДКУ у Запорізькій області, ОКПО 20524248, МФО 813015, призначення платежу: повернення допомоги по безробіттю та витрати за професійне навчання, отриманні обманним шляхом) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 7325 (сім тисяч триста двадцять пять) 79 коп. та витрати за професійне навчання у сумі 1937 (одна тисяча девятсот тридцять сім) грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша