Рішення № 52241876, 12.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/56/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015 Справа № 908/4554/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність №18/157 від 23.12.2014;

представника відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/4554/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод феросплавів» (м.Запоріжжя)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Теплогазмонтаж» (м.Запоріжжя),

про стягнення 160435,97грн. штрафу,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2015 до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Запорізькій завод феросплавів» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Теплогазмонтаж» про стягнення штрафу у сумі 160435,97грн.

Ухвалою господарського Запорізької області від 13.08.2015 у справі № 908/4554/15 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 23/56/15, витребувано від сторін документи, судове засідання призначено на 31.08.2015.

Ухвалою господарського Запорізької області від 31.08.2015 розгляд справи відкладено на 12.10.2015.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у тексті позовної заяви.

Відповідач уповноваженого представника в судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав без поважних на то причин.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для прийняття рішення у справі.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виходячи з матеріалів справи, 26 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Запорізькій завод феросплавів» (Замовник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Теплогазмонтаж» (Підрядник, відповідач у справі) укладено договір підряду №757, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобовязання виконати роботи з ремонту покрівель на обєктах Замовника.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору термін виконання робіт визначається з 01 жовтня 2014 року по 25 лютого 2015року (Додаток №6).

Вартість робіт за даним Договором складає 910994,52грн. (пункт 2.1 Договору).

Згідно з п. 9.1 Договору підряду у разі недотримання термінів виконання робіт поетапно (в строк не менше 10 днів) відповідно до графіку (Додаток №6) з вини Підрядника, останній сплачує Замовникові штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. У разі недотримання термінів робіт, Замовник направляє лист на адресу Підрядника, а Підрядник з моменту отримання письмової вимоги впродовж 14 банківських днів зобовязаний сплатити штраф.

Як свідчать матеріали справи, Підрядником у визначені Договором строки виконані підрядні роботи лише на суму 108817,67 грн., вартість несвоєчасно виконаних робіт становить 802176,82грн.(а.с.16-18).

19.01.2015 ПАТ «Запорізькій завод феросплавів» направив на адресу Підрядника претензію з вимогою сплатити штраф у розмірі 160435,37 грн., що становить 20% від суми несвоєчасно виконаних підрядних робіт.

Відповідь на претензію позивач не отримав.

Стягнення вказаної вище суми штрафу є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає, що в позові слід відмовити з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 193 ГК України зобовязання виконуються належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України виконання цивільних обовязків забезпечується засобами заохочення та відповідальності, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, завдатком тощо (ст. 546 ЦУ України).

Відповідач не надав доказів дотримання умов Договору підряду щодо строків виконання робіт, щодо сплати штрафу за порушення умов Договору.

Втім, позов заявлено необґрунтовано, з таких підстав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року порушено провадження у справі № 908/836/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Теплогазмонтаж», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, тощо. 05.03.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюдено повідомлення за №15408 про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «Теплогазмонтаж».

Процедура банкрутства передбачає особливий порядок розгляду та задоволення вимог кредиторів. Поза межами встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку кредитори не вправі вимагати задоволення своїх грошових вимог, зокрема, конкурсних, якими є вимоги позивача у справі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, предявлений позов, який ґрунтується на грошових зобовязаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Якщо позивач не звернувся у тридцяти денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами п.4 ст.23 Закону про банкрутство, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Як встановлено судом, правовідносини між позивачем та відповідачем склались у жовтні 2014 січні 2015 р.р., тобто до порушення провадження у справі № 908/836/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Теплогазмонтаж».

Публічне акціонерне товариство «Запорізькій завод феросплавів» з вимогами до боржника в рамках справи про банкрутство не зверталось.

Отже, оскільки позивач, як конкурсний кредитор, з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Теплогазмонтаж» у справі про банкрутство не звертався, його вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Дійшовши даного висновку, з урахуванням положень наведених вище норм Закону про банкрутство, суд у задоволенні позову у рамках позовного провадження відмовляє.

Судові витрати по справі в сумі 3208,71 грн. судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено 13.10.2015.

Суддя Т.М. Шевченко