Ухвала суду № 52241696, 12.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2015 Справа № 908/5645/14

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ на дії центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у справі,

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради

про стягнення 729 384 грн. 98 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

від ВДВС - не з’явився;

До господарського суду Запорізької області 06.10.2015 р. звернулось Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ із скаргою на дії центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у справі № 908/5645/14.

Рішенням господарського суду Запорізької області позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ до Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради було задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 356 896 (триста п’ятдесят шість тисяч вісімсот дев’яносто шість) грн. 09 коп., три відсотки річних у розмірі 372 488 (триста сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 89 коп. та судові витрати у розмірі 14 587 (чотирнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 70 коп.

17.02.2015 р. на виконання даного рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою суд прийняв скаргу до розгляду та призначити судове засідання на 12.10.2015 р. на 11 год. 40 хв.

Позивач у судовому засіданні не з’явився, ніяких клопотань не надав. Відповідач та представник ВДВС у судове засідання не з’явились, ніяких пояснень/заперечень не надали.

Розглянувши матеріали скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Скаржник – Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ – вказує, що 16.09.2015 р. старшим державним виконавцем Шевцовой А.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу № 908/5645/14, виданого господарським судом Запорізької області, про стягнення з Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення.

Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших, невизначених ч. 1 ст. 26 Закону, але передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Приписами ст.. 20 Закону визначено, що у разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання рішення проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Крім того, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів, зобов’язаний здійснити всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна боржника, грошових коштів, за яких можливе погашення вимог стягувача за виконавчим документом.

Скаржник вказує, що незрозумілим є посилання державного виконавця на розпорядження КМУ № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження”, яке набрало законної сили 31.03.2015 р. Заява була подана до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у донецькій області, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32. Розпорядженням КМУ № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження” м. Краматорськ Донецької області не віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а отже органи Державної виконавчої служби повинні виконувати свої обов’язки в повному обсязі. Таким чином, усі обставини винесення постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження свідчать про її неправомірність та незаконність.

Скаржник просить визнати протиправною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 48754648 від 16.09.2015 р., а дії державного виконавця неправомірними, зобов’язати відділ примусового виконання рішень Центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2015 р. по справі № 908/5645/14, на виконання якого видано наказ від 17.02.2015 р.

. Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені права та обов’язки державного виконавця. Аналіз зазначеної норми свідчить, що виконання державним виконавцем обов’язків, які визначені законом, будуть вважитися належними у разі вжиття останнім всіх необхідних заходів для повного виконання виконавчого документа (наказу господарського суду) в установлені законом строки. Законодавець покладає на державного виконавця коло обов’язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження” для примусового виконання виконавчого документу. Закон України “Про виконавче провадження” зобов’язує державного виконавця вчиняти дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати цей порядок незаконно.

Боржник – Комунальне підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради зареєстрований у м. Горлівка, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Частиною 1 ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документів. З наведеного слідує, що навіть перша стадія виконавчого провадження – його відкриття державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження” не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст.. 20 Закону України “Про виконавче провадження”. Вищезазначене підтверджено самим скаржником у своїй скарзі, де зазначено, що неможливо направити документи за адресою боржника у зв'язку із припиненням пересилання пошти на територію м. Донецької області.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України “Про державну виконавчу службу”, частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України “Про виконавче провадження”. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження. У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Постановою від 16.09.2015 р. (ВП № 48754648) Старшим державним виконавцем Центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/5645/14 від 17.02.2015 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження). Тобто, стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження не у зв'язку із недотриманням положень Закону України “Про виконавче провадження”, а у зв'язку з неможливістю здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території не підконтрольній державній владі України, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України відповідних нормативно-правових актів.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”.

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, для примусового виконання виконавчого документу.

Тобто, Закон України “Про виконавче провадження” зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Як свідчать надані до суду документи, боржник – Комунальне підприємство по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради - зареєстрований у місті Горлівка, на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наведеного слідує, що на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог ЗУ “Про виконавче провадження” не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходженням постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо (про що заявляє скаржник) також має бути відкритим виконавче провадження (ст. 20 ЗУ “Про виконавче провадження”).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України “Про виконавче провадження” та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.09.2015 р. суд не вбачає.

Таким чином, вимоги скаржника про визнання дій старшого державного виконавця Центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 16.09.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/5645/14 від 17.02.2015 р. такими, що не відповідають Закону України "Про виконавче провадження" та визнання протиправною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.09.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 908/5645/14 від 17.02.2015 р. - відхиляються.

На підставі викладеного, Закону України “Про виконавче провадження”, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ на дії Центрального-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відмовити.

Суддя Т.Г. Алейникова