Ухвала суду № 52241151, 12.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 жовтня 2015 року Справа № 922/5067/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. і Харченко В.М. (доповідач),

перевіривши матеріали касаційної скарги дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015

зі справи № 922/5067/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой", м. Ізмаїл, Одеська область

до відповідачів: 1. дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків,

2. публічного акціонерного товариства "Трест Дніпродорбуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 306 905,53 грн.

В С Т А Н О В И В:

17.07.2015 відповідач-1 звернувся вдруге до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 16.07.2015 № 111/1 на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 922/5067/14 разом з клопотанням про відновлення пропущеного ним процесуального строку її подання, оскільки первісно подана скарга була повернута йому ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2015 на підставі п. 4 частини першої ст. 1113 ГПК України.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Разом з тим, на підтвердження факту сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідачем-1 надано оригінал платіжного доручення від 16.07.2015 № 88 про сплату судового збору у розмірі 36540,00 грн., зі змісту якого вбачається, що в розділі "Призначення платежу" зазначено наступне: "22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254". Проте зазначений документ не може бути прийнятий як належний доказ сплати судового збору, оскільки не містить інформації про номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дату прийняття судового акта, що оскаржується.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, додане заявником до касаційної скарги платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку, а тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного господарського суду законної сили. У цьому зв'язку заявлене відповідачем-1 клопотання про відновлення пропущеного ним процесуального строку подання касаційної скарги може знайти своє відповідне вирішення після усунення зазначеного недоліку.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 16.07.2015 № 111/1 на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 922/5067/14 повернути скаржнику, а справу - господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Селіваненко В.П.

Судді: Палій В.В.

Харченко В.М.