Ухвала суду № 52240734, 06.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 757/4666/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Цокол Л.І.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/7412/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі: Гарматюк О.Д.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про зобов'язання вчинити дії, стягнення банківського вкладу

за апеляційною скаргою Маранди Володимира Олександровича в інтересах публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась до Печерського районного суду м. Києва позовом до ПАТ «Дельта Банк», в якому просить стягнути неповернуті за договором банківського вкладу кошти в сумі 22 400 доларів США; 2 339 доларів США 55 центів сума відсотків за договором, 87 доларів США 43 центи 3% річних; 306 доларів США 02 центи проценти за фактичну кількість днів користування внеском, понад встановлений договором термін. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 25 грудня 2013 року на виконання умов договору № 019-28504-251213 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 25 грудня 2013 року укладеного із ПАТ «Дельта Банк» позивач вніс на відкритий поточний рахунок суму вкладів визначену цими договором, що становила 22 400 доларів США. Після закінчення дії вказаного договору банківського вкладу ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Дельта Банк» з вимогою про повернення суми вкладу та нарахованих процентів, проте останній відмовив у видачі коштів, посилаючись на обмеження щодо видачі готівкових коштів в іноземній валюті з депозитних рахунків встановлені Постановою Правління національного банку України № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01 грудня 2014 року. Крім того, подальші неодноразові заяви позивача з вимогою повернути грошові кошти, ПАТ «Дельта Банк» залишено без реагування. За наведених обставин позивач вважала, що такі дії ПАТ «Дельта Банк», порушують її права як споживача банківських послуг та просить задовольнити позов в заявлений нею спосіб.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року позов ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» про зобов'язання вчинити дії, стягнення банківського вкладу - задоволено.

Зобов'язано ПАТ «Дельта Банк» виплатити належні ОСОБА_4 кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом з нарахованими відсотками у розмірі - 24 739 доларів США 55 центів, а саме: 22 400, 00 доларів США - основна заборгованість та 2 339, 25 доларів США - заборгованість за відсотками (по договору).

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 87 доларів США 43 центи (три проценти річних від суми прострочених зобов'язань).

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 306 доларів США 02 центи (проценти за фактичну кількість днів користування внеском, понад встановлений Договором термін).

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 3 654, 00 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Маранда В.О. в інтересах ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для розгляду справи. Зазначає, що стягуючи з ПАТ «Дельта Банк» на користь позивача грошові кошти, суд першої інстанції не врахував, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання умов договору банківського рахунку, банк не є набувачем коштів, що знаходяться на рахунку позивача і не має повноважень щодо розпорядження вказаними коштами. Жодним договором та нормативно-правовим актом не передбачена можливість стягнення з банку коштів, що належать клієнту та зберігаються на його рахунку. Вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Поза увагою суду залишились доводи представника ПАТ «Дельта Банк» про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року, а тому вимоги щодо повернення коштів позивача підлягають задоволенню відповідно до осіб Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і підстав для задоволення позову немає.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Тому відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги позивача щодо виплати суми вкладів, нарахованих відсотків та суми коштів, що знаходяться на банківському рахунку є повністю обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та відповідає вимогам закону з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір № 019-28504-251213 від 25 грудня 2013 року банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. Відповідно до умов Договору та Правил банківського обслуговування фізичних осіб позивач вніс суму вкладу у розмірі 22 400 доларів США строком по 30 грудня 2014 року, зі сплатою 10 % річних. В березні 2014 року Банком була збільшена відсоткова ставка за вкладом на 0,5 %.

Після закінчення дії вказаного договору банківського вкладу ОСОБА_4 звернулась до ПАТ «Дельта Банк» з вимогою про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків, проте останній відмовив у видачі коштів, посилаючись на обмеження щодо видачі готівкових коштів в іноземній валюті з депозитних рахунків встановлені Постановою Правління національного банку України № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01 грудня 2014 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з метою позасудового врегулювання спору неодноразово письмово та усно зверталась з проханням до відповідача повернути грошові кошти проте банком залишено вказані звернення без реагування.

Заборгованість відповідача перед позивачем після закінчення строку дії договору становить 24 739 доларів США 55 центів.

Відповідно до п. 1.10 Договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення Вкладу, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі Банку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 3 ст.1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

ПАТ «Дельта Банк» не виконало умови договору, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення відповідачем законних прав позивача та про необхідність захисту цього порушеного права в судовому порядку.

Частинами 1 та 2 ст. 1060 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

29 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову №540 від 29 серпня 2014 року «Про врегулювання діяльності фінансових установ і проведення валютних операцій», відповідно до пп. 9 п. 1 якої уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Пунктом 1.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних операцій з юридичними і фізичними особами затвердженого постановою Правління НБУ №516 від 03 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за 1256/8577 від 29 грудня 2003 року), яким встановлено, що банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті. А тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими.

Не спростовують висновків суду і доводи апелянта про необхідність застосування положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» при вирішенні позовних вимог ОСОБА_4 з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.26 даного Закону, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Апелянт не надав суду доказів того, що на момент вирішення позову ОСОБА_4 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». З заявами про виплату їй коштів за договорами та з позовом до суду ОСОБА_4 звернулась до введення в ПАТ « Дельта Банк» тимчасової адміністрації, а тому, колегія суддів вважає, що апелянт не довів наявність підстав для звільнення ПАТ « Дельта Банк» від виконання зобов'язань за договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягуючи з ПАТ « Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти, суд першої інстанції не врахував, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання умов договору банківського рахунку, банк не є набувачем коштів, що знаходяться на рахунку позивача і не має повноважень щодо розпорядження вказаними коштами, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом з відповідача на користь позивач були стягнуті грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку в іноземній валюті № НОМЕР_1, вказаний рахунок відкритий на ім'я позивача.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу МарандиВолодимира Олександровича в інтересах публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: