Ухвала суду № 52240691, 29.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

Справа № 22 -ц-/796/8405/2015 р. Головуючий в 1 інстанції - Новак А.В.

Доповідач - Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 29 » вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі

Головуючого - Барановської Л.В.

Суддів - Качана В.Я., Музичко С.Г.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2015 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорний В.В., державний виконавець відділу державної виконавчою служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Ковальчук Т.П., державний виконавець відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. на дії державних виконавців.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року заявник звернувся до суду в порядку цивільного судочинства зі скаргою на дії державних виконавців.

Зазначав, що на виконанні у ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист, виданий Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу у сумі 36419,28 грн. У виконавчому листі зазначена адреса місця проживання боржника, за якою останній ніколи не проживав. Отже, виконавчий лист є таким, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки заявник не отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, також вважає усі наступні виконавчі дії, проведені державними виконавцями, передчасними. Крім того, в акті опису та арешту майна не зазначені індивідуальні ознаки майна, що було описано та включено майно, яке не належить боржнику.

Просив визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Чорного В.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 липня 2013 року та скасувати вказану постанову, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Чорного В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09 жовтня 2013 року та скасувати вказану постанову, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Ковальчук Т.П. щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 12 листопада 2014 року та скасувати зазначену постанову, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнко В.В. щодо винесення постанови про доручення провести перевірку майнового стану боржника від 12 лютого 2015 року та скасувати вказану постанову, визнати таким, що не відповідає вимогам закону та скасувати Акт опису й арешту майна від 12 лютого 2015 року, зобов'язати державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнко В.В. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язати державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Мойсеєнко В.В. винести постанову про зняття арешту з усього майна, яке належить боржнику.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та постановити ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців задовольнити, посилаючись на її необґрунтованість, порушення вимог цивільно - процесуального закону.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 липня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/756/528/13 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 36058,69 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

На підставі вказаного виконавчого листа старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорним В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 липня 2013 року, боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 30 липня 2013 року.

Далі в рамках вказаного виконавчого провадження державними виконавцями були вчинені наступні виконавчі дії: надіслані запити до ДПС України з метою встановлення банківських рахунків, які відкриті на ім'я боржника, джерел його доходів, направлено виклик боржнику про необхідність з'явитися до державного виконавця, прийнято постанову про примусовий привід боржника від 26 серпня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Чорним В.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

10 листопада 2014 року на адресу ВДВС надійшли відомості з відділу адресно-довідкової роботи ДМС України в м. Києві, в яких вказана адреса боржника: АДРЕСА_1.

12 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, у змісті якої вказано вищенаведену адресу боржника.

12 лютого 2015 року за місцем реєстрації боржника державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, за результатом якого складено акт опису й арешту майна. При проведенні опису майна була присутня ОСОБА_7, поняті ОСОБА_8, ОСОБА_9 та стягувач.

12 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про доручення провести перевірку майнового стану боржника, відповідно до якої постановлено провести опис та арешт будинку, який знаходиться в с. Шандра Миронівського району Київської області та належить боржнику.

У відповідності до положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києвінадійшов виконавчий лист, виданий 24 липня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 36058,69 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Виконавчий лист відповідав вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у такому була зазначена адреса проживання боржника АДРЕСА_1.

За приписами Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, який відповідає вимогам закону, перевірка відомостей щодо адреси боржника перед вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження законом не передбачена. Крім того, після відкриття виконавчого провадження державний виконавець може винести постанову або про повернення виконавчого листа або про закриття провадження, відмова у відкритті виконавчого провадження на цій стадії законом не передбачена.

Державний виконавець здійснив заходи, направлені на примусове виконання рішення суду про стягнення з боржника грошових коштів. Такі заходи відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

З листопада 2014 року, державному виконавцю стало відомо, що боржник зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1. Після чого державним виконавцем виклики направлялися боржнику за двома адресами, за адресою, вказаною у виконавчому листі та адресою реєстрації боржника.

Заяв про відкладення виконавчих дій, у зв'язку з тим, що усі постанови державного виконавця направлялися за невірною адресою, від боржника на адресу державного виконавця не надходило.

Порядок опису та арешту майна встановлений в п. 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Під час опису майна, яке знаходилося в квартирі за адресою боржника державним виконавцем були зазначені найменування кожного предмету, його марка, колір, що дозволяє в подальшому відокремити таке майно від іншого.

Також положеннями інструкції передбачена можливість передачі арештованого майна на зберігання іншій особі - не боржнику. Акт опису та арешту майна підписаний ОСОБА_7 без зауважень, які остання не позбавлена була можливості зазначити при підписанні акту.

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги, оскільки не встановлено порушень прав боржника під час вчинення державними виконавцями дій, направлених на виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги висновків ухвали суду не спростовують. Державні виконавці діяли в межах Закону України «Про виконавче провадження»

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді