Ухвала суду № 52240265, 09.10.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/8081/2012

Провадження № 6/635/101/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2015 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року по цивільні справі № 2034/8081/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми, третя особа Фрунзенський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, частково задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідачів солідарно, на користь позивача суму інфляційних нарахувань у розмірі 2112,81 гривень та суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 466,89 гривень; в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено; стягнуто з відповідачів на користь позивача суму судового збору у розмірі по 112,00 гривень з кожного.

Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 05 вересня 2013 року, змінено рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року та стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 16116,80 гривень інфляційних нарахувань та 2960,70 гривень 3% річних від простроченої суми грошових зобовязань з 16 вересня 2004 року по 30 червня 2012 року, а всього 19077,50 гривень; в решті рішення суду від 20 лютого 2013 року залишено без змін.

25 вересня 2013 року Харківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 2034/8081/2012 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 16116,80 гривень інфляційних нарахувань та 2960,70 гривень 3% річних від простроченої суми грошових зобовязань з 16 вересня 2004 року по 30 червня 2012 року, а всього 19077,50 гривень.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просить привести виконавчий лист № 2034/8081/2012 у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і вказати у ньому ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_3

Сторони по справі у судове засідання не зявилися, причини своєї неявки суду не повідомили, що відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому листі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 2034/8081/2012, матеріали заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_5 від 10 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2034/8081/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 19077,50 гривень, у звязку із невідповідністю виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому листі відсутній ідентифікаційний код боржника.

Як вбачається зі змісту ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій зазначені вимоги до виконавчого документу, у виконавчому листі обовязково зазначається в тому числі індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2034/8081/2012, відомості щодо індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача ОСОБА_3 відсутні, тобто на момент постановлення рішення по справі такі відомості суду не були відомі, у звязку з чим вони не були зазначені у виконавчому листі, виданому на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року, а тому при його оформленні Харківським районним судом Харківської області ніякої помилки допущено не було.

З метою отримання інформації щодо індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача, судом було зроблено електронний запит в автоматизованій системі документообігу суду до Державної податкової служби України щодо реєстраційного номеру облікової картки відповідно до Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів, затвердженого спільним Наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби України за № 30/44 від 26 лютого 2013 року.

Відповідно до довідки Державної податкової служби України, надати реєстраційний номер облікової картки ОСОБА_3 не має можливості, оскільки фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати.

Таким чином, судом вичерпані всі можливі заходи щодо встановлення індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача ОСОБА_3. Крім того, заявником, при зверненні до суду із заявою про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», також не були зазначені відомості щодо індивідуального ідентифікаційного номеру відповідача.

Разом з тим, згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, до основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, віднесено обовязковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленого виконавчим документом і цим Законом.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Однак заявником не надано суду беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості примусового виконання виконавчого листа № 2034/8081/2012, виданого Харківським районним судом Харківської області 25 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі та приведення виконавчого документу у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись, ст.ст. 103, 197, 369 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.М. Пілюгіна